Jump to content
«ПЛАНАР-СИТИ»
  • Announcements

    • DVN

      Борьба за Авторское право

      Предупреждаю всех и сразу, чтобы потом не было обид и обиженных. Согласно п.4.2.3 Правил форума с 13.03.2007 года все посты содержащие разного рода статьи, стихи, рассказы, обзоры и рецензии и т.д., и т.п. БЕЗ УКАЗАНИЯ копирайта будут сразу же удаляться в Корзину.
    • DVN

      Борьба за Авторское право-2

      Предупреждаю ЕЩЁ РАЗ, всех и сразу, чтобы потом не было обид и обиженных. Согласно п.4.2.3 Правил форума все посты содержащие разного рода статьи, стихи, рассказы, обзоры и рецензии и т.д., и т.п. БЕЗ УКАЗАНИЯ копирайта (авторства, ссылки на источник, откуда Вы взяли эту информацию) будут сразу же удаляться в Корзину. Если Вы автор представленной информации, так и пишите - © ник
Sign in to follow this  
DVN

Должен ли покупатель оплачивать 3% в Пенсионный Фонд

Recommended Posts

Обязательные платежи при регистрации автомобиля в МРЕО:

  • 3% от стоимости автомобиля в Пенсионный фонд.
  • Налог с владельцев транспортных средств.
  • Сбор за регистрацию в органы ГАИ.
  • Стоимость регистрационных документов и номерных знаков.
  • Сбор за осмотр транспортного средства.

Перечень платных услуг ГАИ утвержден постановлением Кабинета Министров Украины от 23.05.2001 N 556 «Об утверждении перечня платных услуг, предоставляемых подразделениями Государственной автомобильной инспекции Министерства внутренних дел», а размеры их стоимости определены приказом Министерства внутренних дел, Министерства финансов и Министерства экономики Украины от 16.07.2001 N 549/333/147 «Об утверждении размеров платы за услуги, предоставляемые подразделениями Государственной автомобильной инспекции МВД Украины, и Порядка ее взимания», зарегистрированным в Министерстве юстиции Украины 20.07.2001 за N 612/5803.

 

© http://xauto.com.ua/

 

 

Должен ли покупатель оплачивать 3% в Пенсионный Фонд при регистрации в МРЭО свой купленный автомобиль???

 

итак, попробуем разобраться...

 

17.01.2011

 

Как известно, при регистрации автомобиля МРЭО требует оплатить сбор в пенсионный фонд в размере 3% от стоимости. Этот сбор, якобы, определен пунктом 7 статьи 1 Закона Украины "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

п.7 ст.1 Закона Украины "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"

7) юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом; { Статтю 1 доповнено пунктом 7 згідно із Законом N 208-XIV ( 208-14 ) від 22.10.98 - дію продовжено до 01.01.2002 згідно із Законом N 2120-III ( 2120-14 ) від 07.12.2000, дію продовжено до 1 січня 2003 року згідно із Законом N 2905-III ( 2905-14 ) від 20.12.2001, дію продовжено до 1 січня 2004 року згідно із Законом N 380-IV ( 380-15 ) від 26.12.2002, дію продовжено до 1 січня 2005 року згідно із Законом N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003, дію продовжено до 1 січня 2006 року згідно із Законами N 2285-IV ( 2285-15 ) від 23.12.2004, N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005, дію продовжено до 1 січня 2007 року згідно із Законом N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005, дію продовжено до 1 січня 2008 року згідно із Законом N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006 }

Но по информации с сайта Верховной Рады данный пункт статьи закона вводился как временная мера в 1998 году, и с тех пор его действие неоднократно продлевалось. Но последняя запись о продлении указывает, что продлевался он последний раз законом про держбюджет на 2007 год до 1 января 2008 года, и не дальше.

 

По аналогии просмотрел закон о бюджете на 2011 год и закон о бюджете на 2012 год (* доб.), и нашел там только вот этот абзац по теме:

п.9 ст.4 Закона Украины "Про Державний бюджет України на 2011 рік"
Стаття 4. Установити, що джерелами формування спеціального

фонду Державного бюджету України на 2011 рік у частині доходів є:

9) збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, що відповідно до закону сплачуються при торгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння та при відчуженні легкових автомобілів, з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна, з користування та надання послуг стільникового рухомого зв'язку (додаткові збори на виплату пенсій) у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

п.9 ст.4 Закона Украины "Про Державний бюджет України на 2012 рік"
Стаття 4. Установити, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2012 рік у частині доходів є:

9) збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, що відповідно до закону сплачуються при торгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння та при відчуженні легкових автомобілів, з операцій придбавання (купівліпродажу) нерухомого майна, з користування та надання послуг стільникового рухомого зв'язку (додаткові збори на виплату пенсій) у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

но ни слова о продлении соответствующей статьи закона.

 

Вопрос: на каком основании всё-таки требуют уплаты этого сбора при регистрации авто после 1 января 2008 года, может есть какой-то другой документ, о котором мы не знаем?

 

 

18.01.2011, Владимир Шляховой

 

Этот сбор вообще изначально платить было не обязательно. Если по сути, то порядок его уплаты регламентирует "П О С Т А Н О В А від 3 листопада 1998 р. N 1740 "Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій", как в ней сказано, «в соответствии с Законом «Про сбор на обязательное пенсионное страхование…». Но постанова эта противоречит закону. В законе сказано, что сбор платится при отчуждении автомобиля, то есть, при его продаже.

7) юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються

інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом;

А в постанове сказано совсем по-другому:

12. Платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом:

купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством);

міни;

дарування (безоплатної передачі);

успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля за законом);

з інших підстав, передбачених законодавством.

( Пункт 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1852 ( 1852-98-п ) від 24.11.98, в редакції Постанови КМ N 179 ( 179-99-п ) від 15.02.99 )

Эта постанова была пролоббирована торговцами автомобилями и, по вполне понятным причинам, переложила уплату данного сбора с продавца на покупателя, что противоречит закону. Ещё в 1998-99 годах было выиграно в судах около десятка дел по данному вопросу, но потом желающих судиться больше не нашлось и всё вернулось на свои места.

 

Сейчас соответствующий п. 7 ст. 1 Закона «Про сбор на обязательное пенсионное страхование…» не действует, а так как постанова 1740 регламентирует порядок уплаты этого сбора в соответствии с вышеупомянутым законом, то платить 3% в ПФ сейчас и вовсе не обязательно.

 

 

 

18.01.2011

 

А прецеденты по возврату уже уплаченного сбора были?

 

И другой момент - незаконность постановления по порядку взымания сбора не отменяет необходимости этот сбор платить, как я понимаю вашу позицию, продавцу, а не покупателю.

Вообще формулировка самого закона на мой взгляд неоднозначная: "Платниками збору є: юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів", не указано, что именно продавец должен платить.

 

Но это всё имеет значение лишь в случае покупки авто в салоне, когда вполне применима позиция "я купил, платить не обязан, взыскивайте с продавца как хотите", но при покупке "с рук" большой роли не сыграет, кто именно платить должен.

 

А вот если пункт закона про этот сбор вообще не имеет силы - это уже другое дело.

 

Посмотрел с какой формулировкой этот пункт принимался. Он, оказывается, не был срочным изначально, он был с формулировкой примерно такой: "діє до повного погашення заборгованості із виплат всіх видів пенсій", но затем стали указывать конкретные сроки в законах о бюджете, а потом это делать перестали. Означает ли это, что этот пункт всё ещё действует, так как (образно) "пенсійний фонд має заборгованість перед М.Я. Азаровим у розмірі 1 грн 38 коп"?

 

 

 

18.01.2011, Владимир Шляховой

 

Прецеденты по возврату денег в ПФ были в 100% случаев поданных исков. Во всяком случае, тех, о которых я знал. К сожалению, решения не сохранились.

 

Відчуження - это продажа. Поэтому вопрос, кто должен платить - очевиден.

 

Что касается соответствующего пункта закона, то его дію продовжено до 1 січня 2008 року згідно із Законом N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006 } А это значит, что с 1.1.8 он не действует.

 

 

 

 

25.01.2011, Владимир Шляховой

 

Покупатель, не желающий тратить лишние деньги, должен, прежде всего, заявить начальнику МРЭО, что он отказывается платить 3%-ый сбор в Пенсионный фонд, поскольку это незаконно. А в случае, если его всё-таки заставят платить, предупредить, что он обжалует это решение в суде.

В этом случае придётся оплатить незаконный сбор, а затем в течение месяца подать в суд исковое заявление на взыскание с Пенсионного фонда (и Государственного казначейства) необоснованно полученных им денег. Кроме того, следует выставить иск начальнику МРЭО на возмещение морального ущерба, размер которого нужно обосновать.

Правда, прежде чем отдавать работникам МРЭО квитанцию об уплате 3-процентного сбора, с неё нужно в обязательном порядке снять ксерокопию, которая впоследствии послужит как подтверждением уплаты 3-процентного сбора, так и основанием для обращения в суд.

 

Ответчик ПФУ и Гос. казначейство.

 

Конечно, сейчас уже суды не те, но пробовать нужно.

 

КАСУ

Стаття 19. Територіальна підсудність адміністративних справ

1. Адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

 

 

 

25.01.2011

 

Спасибо за консультацию. Как вы думаете, могу ли я потребовать информацию от ПФУ о том, что на его счёт поступили эти самые клятые 3 %? Я правильно поняла, что обращаться нужно в суд по месту регистрации? То есть ответчиком будет районное управление ПФУ?

 

Да, и еще один вопрос. Можно ли в этом деле обойтись без МРЕО, поскольку я то собственно и не знала, что взимание этого сбора - дело незаконное, заплатила его без всяких колебаний. Боюсь, что если буду привлекать МРЕО, то в дальнейшем будут проблемы с этой организацией.

 

 

 

04.02.2011, Advokatessa

 

Уважаемые господа, будущие автовладельцы! Будучи адвокатом с 15 летним стажем, впервые столкнулась с этой проблемой, при чём именно потому, что она коснулась лично меня, поскольку у людей даже мысли не возникают платить или не платить. Все молча платят.

 

Вопрос, который вы обсуждаете, весьма неоднозначен. То, что взимание 3% сбора в ПФ дело незаконное, это однозначно. Но для того, чтобы это доказать, нужно попотеть. Возможны 3 варианта поведения и выбрать из него приемлемый для вас - дело хозяйское, но при выборе нужно настроить себя на то, что тот или другой не отличаются по степени мороки доказывания.

 

Итак, на сегодняшний день сложилась правовая коллизия между Законом "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" и постановлением КабМина и др.подзаконными н.а., которые изданы ПФ, ГНА и ГАИ. Как это часто бывает, нормативный акт, принятый органом низшим по уровню в структуре органов гос. власти довольно "смело" интерпретирует норму, установленную в Законе. Так вот, в законе чётко написано, что данный сбор взимается при "відчуженні" авто, то есть платить должен тот, кто продает.

 

А теперь о вариантах поведения.

  1. Вы можете отказаться платить этот сбор в МРЕО. Написать на имя начальника заявление, что считаете взимание этого сбора есть произвол и беззаконие.
    Последствия: вам откажут в регистрации, поскольку в Инструкции чёрным по белому написано, что регистрация производиться только после уплаты всех платежей, предусмотренных законодательством. Далее вы будете оспаривать в суде сам факт отказа от регистрации. Как долго это будет длиться, точно не скажу, но скажу, что очень долго. Подозреваю, что на уровне суда 1 инстанции дело не решиться в вашу пользу, и придётся добраться до самых высот - до высшего административного суда Украины. В сети на одном из форумов встречала Постанову ВАСУ, в которой факт отказа от регистрации по вышеуказанной причине признан незаконным и МРЕО обязали зарегистрировать авто. То есть, выбрав этот вариант, готовьтесь к тому, что ваша машина будет год (если не больше, учитывая состояние нынешнего судопроизводства) вас радовать своим внешним видом и не более того. Пользоваться по прямому назначению вы нею не сможете, поскольку она будет не зарегистрирована.
  2. Вы можете предупредить МРЕО, написав заявление на имя начальника, что считаете взимание сбора незаконным и будете оспаривать этот факт в суде. При этом, уплатить, зарегистрировать авто, а уже потом в течение 1 месяца подать административный иск в суд по месту жительства к ответчику - управлению ПФ того района, на счёт которого поступили ваши денежки. Можно никого ни о чём не предупреждать (я сделала именно так), молча заплатить, обязательно сделать копию квитанции об уплате этого сбора, которая послужит в суде доказательством факта уплаты сбора в ПФ.
  3. Возможен и третий вариант. Заявить в салоне, что платить собственно должен продавец и попытаться договориться о скидке в размере сбора в ПФ.

Что касается образца иска, то тут уж извините. Это работа профессионала, а всякая работа должна быть вознаграждена.

Скажу одно, что пытаюсь на сегодняшний день решить эту проблему на своем собственном примере. Нахожусь в начале пути.

Share this post


Link to post
Share on other sites
05.02.2011, Advokatessa

 

Хочу, кстати, обратиться в Конституционный суд Украины за разъяснением данной коллизии.

 

Что касается заявления на имя начальника МРЕО, содержанием которого интересуются многие, то нет ничего проще:

Начальнику МРЕО №___ г._______________

ФИО

Иванова И.И., проживающего по адресу:

 

Заявление

 

___ ________201_ г. при регистрации авто _______, стоимостью ___________, приобретённого в автосалоне _______________ на основании договора купли продажи №_______ с меня был удержан сбор на общеобязательное государственное пенсионное страхование в размере 3% от стоимости автомобиля (без учёта НДС) в сумме ________.

Считаю указанные действия противоречащими норме, закреплённой в п.7 ст.1 Закона Украины "О сборе на общеобязательное государственное пенсионное страхование", согласно которой данный вид сбора взимается при отчуждении автомобиля, то есть с продавца.

На основании п.2 ст.55 Конституции Украины оставляю за собой право оспаривания незаконных действий в суде.

 

Число

Подпись

 

* п.2 ст.55 Конституции Украины:

Стаття 55. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

{ Офіційне тлумачення частини першої статті 55 див. в Рішенні Конституційного Суду N 9-зп ( v009p710-97 ) від 25.12.97 }

 

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.{ Офіційне тлумачення частини другої статті 55 див. в Рішенні Конституційного Суду N 6-зп ( v006p710-97 ) від 25.11.97 }

 

 

05.02.2011, Advokatessa

 

Кстати, о позиции Минюста...Она четко определена в Письме Минюста от 29.07.2008 № 337-0-2-08-19 "Щодо практики застосування норм права у разі колізії". В нём отмечено, что в случае существования противоречия между актами, принятыми разными по месту в иерархической структуре органами – вышестоящим и нижестоящим, применяется акт, принятый вышестоящим органом,как такой, который имеет большую юридическую силу.

2. В случае существования разногласия между актами, принятыми разными по месту в иерархической структуре органами - вышестоящим и нижестоящим, применяется акт, принятый вышестоящим органом, как имеющий большую юридическую силу.

 

 

 

06.02.2011

 

И так по-простому:

Есть Постановление от 3 ноября 1998 г. N 1740, с последними изменениями от февраля месяца 2010 года, в котором говориться, что платить обязаны при, практически, любом действии с автомобилем, будь-то продажа, дарение или покупка.

 

Но есть, так же Закон Украины "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", с последними изменениями январем 2011 года, где нет ни каких упоминаний про наш случай. Т.е. закон не обязывает платить что-либо в пенсионный фонд при покупке и постановке автомобиля на учет. В законе говориться лишь про "відчуження", т.е. отчуждение ТС, что принято понимать как продажа авто. И так как Закон Украины (тем более, что уже год не обновляемое), гос. органы должны придерживаться именно Закона а, следовательно, перестать "трусить" деньги за покупку и оформление авто.

 

 

07.02.2011, Advokatessa

 

Уважаемые сомневающиеся! Я повторюсь: налицо явная правовая коллизия, в Законе дан исчерпывающий перечень плательщиков сбора, основания его взимания и размер. А вот КМУ почему-то решил, что всего этого мало и от себя в постановлении дополнил и перечень и обстоятельства. А вслед за ним ПФУ растолковал, что термин ОТЧУЖДЕНИЕ подразумевает и куплю (а не только продажу), и дарение и наследование и т.д. Хотя с точки зрения гражданского права отчуждение - это передача права собственности на вещь другому лицу любым способом (договор купли-продажи, дарение, передача в наследство и др.). Но в любом из указанных способов отчуждение осуществляет только тот, кто передает право собственности, а не тот, который приобретает. Мало того, действие указанного пункта Закона ежегодно продлевалось Законом о государственном бюджете на ... год. Так вот, и в 2010, и в 2011 году, и в 2012 году (* доб.) в Законе о ГБ опять таки отображается термин ОТЧУЖДЕНИЕ. Решить эту спорную ситуацию можно только в суде, поскольку именно суд должен подтвердить верховенство Закона по сравнению с подзаконным нормативным актом.

 

Завтра направляю свой иск в суд. Долго над ним работала, неделю рылась в нормативно-правовой базе, изучала судебную практику. Но кроме комментариев ПФУ, ГНА и ГАИ, которые также считают, что отчуждение - это не только утрата права собственности, но и приобретение, ничего не нашла. Судебная практика отсутствует. Думаю, что это будет открытием и для судей, поскольку в последнее время не единожды поднимала этот вопрос в приватных беседах со служителями Фемиды, я каждый раз видела удивленные лица и слышала не менее удивлённое восклицание "А правда!..." Кроме того, ни один из моих коллег адвокатов ни на секунду не засомневался в правильности взимания этого вида сбора, все молча платили, а на меня реагируют словами: "Ты опять решила открыть Америку?" Решила и, надеюсь, что это мне удастся.

 

Я не приглашала МРЕО в качестве участника процесса. Суд может по собственной инициативе привлечь эту сторону, приняв по этому поводу отдельное определение. Я особенно ни на что не рассчитываю, поэтому попросила суд рассматривать иск без моего присутствия в порядке письменного производства. Зная, что данная проблема практически никогда не решалась в суде, я все свои доводы изложила в административном иске. Пусть изучают, вспоминают теорию гражданского права (основания возникновения и прекращения права собственности), освежают в памяти некоторые юридические термины и решают. Умничать всё равно не дадут, поскольку практически утонули в делах детей войны и обсчитанных работающих пенсионеров. Решат в мою пользу, хорошо. Нет, буду подавать дальше. Мне-то это ничего не стоит, разве что госпошлина в размере 3 грн.40 коп. Так что, ДРУЗЬЯ, считайте, что я провожу на себе пробу, всеукраинский эксперимент, результат которого (если он будет в мою пользу) положу в основу нового направления в своей правозащитной деятельности. Пока суд молчит. Рано ещё, наверное...

 

 

 

10.02.2011

 

а если события уплат произошли некоторое количество лет назад, скажем 2-3 года вернуть безосновательно уплаченные суммы реально, ну, хотя бы чисто теоретически?

 

 

11.02.2011, Advokatessa

 

Думаю, что для Вас вопрос возврата уплаченного сбора давно закрыт. Дело в том, что срок исковой давности по данной проблеме, то есть период в течение которого вы можете обратиться в суд за защитой нарушенного права, установлен Кодексом административного судопроизводства в 1 месяц. Как видите, вы уже давно пропустили этот срок. Вы, конечно, можете обратиться в УПФ по месту жительства с заявлением.в котором попросить объяснить, на основании чего с вас удержали сбор в далёком ...году. После того, как получите ответ, можете обратиться в суд с административным иском о восстановлении срока исковой давности (поскольку вы не знали, что действия УПФ не соответствуют Закону), а затем уже с просьбой признать действия УПФ незаконными и взыскать удержанную сумму сбора. Это, как вы говорите, чисто теоретически. А что касается реального воплощения в жизнь предложенного плана действий, то нужно быть романтиком и идеалистом, даже большим, чем ваша покорная слуга. Но, как пелось в песне далекого социалистического прошлого:"смелость города берёт!"

Share this post


Link to post
Share on other sites
26.02.2011

 

Думают, реестр судебных решений изучают :down:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9790442

Полный текст судебного решения...

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2010 року № 3556/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді Любашевського В.П.

суддів Заверухи О.Б.

Ніколіна В.В.

При секретарі судового засідання Гром В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача управління Державного казначейства України в м. Тернополі про стягнення незаконно отриманого 3 % збору на обов’язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля, -

 

В С Т А Н О В И Л А:

 

У жовтні 2008 року позивач - ОСОБА_2 звернувся у Тернопільський окружний адміністративний суд із позовом до відповідача - управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі. Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача до участі у справі залучено управління Державного казначейства України в м. Тернополі. У позовній заяві позивач просить суд визнати незаконними та протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі щодо стягнення 3 % збору в сумі 3275 грн. із ОСОБА_2 та стягнути з управління Державного казначейства України в м. Тернополі в користь позивача безпідставно та незаконно отримані 3 % збору на обов’язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля.

 

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2008 року у задоволенні позову відмовлено. При цьому, постанова суду першої інстанції мотивована тим, що в ідповідно до п. 16 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року № 1251-ХІІ до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) належить збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. Сплата податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до ч.1 ст. 17 Закону № 1251-ХІІ провадиться у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України. Відповідно до п. 7 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1996 року № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів.

 

Пунктом 12 «Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740, передбачено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи, організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торговельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством).

 

Відповідно до п.1 Порядку - цей Порядок регулює питання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

 

У Законі № 400/97-ВР вказано, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є фізичні особи при здійсненні господарської операції - відчуженні легкових автомобілів. При цьому, як зазначив суд першої інстанції, Закон № 400/97-ВР не деталізує, хто саме відчужувач чи набувач повинен сплатити цей збір. Зазначений лише вид операції - відчуження транспортного засобу. Порядок застосування даної норми, на думку суду, передбачений Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, відповідно до якого платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі.

 

Оскільки в Законі № 400/97-ВР, який є нормативним актом вищої юридичної сили, не визначено, хто саме повинен сплачувати вищезазначений збір, то Тернопільський окружний адміністративний суд вказав, що необхідно застосовувати Порядок, який є підзаконним нормативним актом і прийнятий для регулювання питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій. Наведене стало підставою для висновку, що платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є особа, яка набуває право власності на автомобіль, а тому позовні вимоги ОСОБА_2 є безпідставними й задоволенню не підлягають.

 

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду Тернопільської області від 08 грудня 2008 року та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що в постанові Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» в п. 5 вказано, що судами необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу, акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, акти органів місцевого самоврядування, накази і інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та органів, тощо, підлягають оцінці на відповідальність як Конституції так і Закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягає застосуванню не відповідає чи перечить законові, суд зобов’язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини. Також скаржник посилається на те, що є безпідставними висновки суду, що Законом не визначено хто саме має виплачувати вищезазначений збір, оскільки у п. 7 ст. 1 Закону «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», зазначено платниками цього збору є фізичні та юридичні особи при відчуженні легкових автомобілів. Відчуження, зазначає апелянт, - це продаж, тому на його думку платником збору повинен бути саме продавець.

 

З’ясувавши обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду – без змін, з наступних підстав:

 

При розгляді справи в суді встановлено, що у серпні 2008 р. ОСОБА_2 придбав у ТзОВ «Мотор-Центр» Галичина» автомобіль Daihatsu Terios DX. При реєстрації автомобіля у ВРЕВ УДАІ УМВС України в Тернопільській області позивач сплатив 12 серпня 2008 р. до Пенсійного фонду України збір на обов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3 % вартості автомобіля, що склало суму 3275 грн.

 

Із позовної заяви вбачається, що позивач просить визнати незаконними та протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі щодо стягнення 3 % збору в сумі 3275 грн. із ОСОБА_2 та стягнути з управління Державного казначейства України в м. Тернополі в користь позивача безпідставно та незаконно отримані 3 % збору на обов’язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля.

 

Надаючи оцінку вказаним вимогам адміністративного позову судова колегія бере до уваги, що згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

 

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

 

Суд апеляційної інстанції розглядаючи справу встановив, що позивач добровільно сплатив збір в сумі 3275 грн. Вказана обставина підтверджується наявною у матеріалах справи копією заяви на переказ готівки (а.с. 11).

 

Преамбулою Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», передбачено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

 

В силу підпункту 15.3.1. п. 15.3 ст. 15 вказаного Закону, заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

 

Із змісту вказаної норми вбачається, що платнику, в тому числі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування надано право звертатися до контролюючого органу із заявою про повернення надміру сплаченого збору обов’язкове державне пенсійне страхування.

 

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 161 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

 

Як встановлено колегією суддів, позивач вказаним правом на подання заяви про повернення, на його думку, надміру сплаченого збору на обов’язкове державне пенсійне страхування не скористався та жодних дій спрямованих на повернення сплаченого збору не вчинив. У свою чергу відповідач у справі - управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі не допускав дій та не приймав рішень, які б порушували права свободи чи законні інтереси позивача.

 

Наведене свідчить про відсутність дій, визнати неправомірними які просить позивач, отже предмет оскарження у справі судом апеляційної інстанції не встановлений. Зазначене дає підстави для визнання безпідставними позовних вимог, а тому такі підлягають залишенню без задоволення. Враховуючи, що суд першої інстанції оскаржуваною постановою від 08 грудня 2008 року відмовив у задоволенні позову, колегія суддів вважає таке рішення законним і таким, що не підлягає зміні чи скасуванню.

 

Попри це, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно - правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

 

Пунктом 7 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», визначено виключний перелік осіб - платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачено, що платниками збору є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.

 

Натомість, відповідно до пункту 12 Порядку платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які_ набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством).

 

На зазначену суперечність між законом і підзаконним актом, які по-різному врегульовують одне й те саме питання, суд не звернув належної уваги, та не дав оцінки, не зробив правильних висновків, виходячи з вимог частини 4 статті 9 КАС та вищезгаданого роз'яснення Пленуму Верховного Суду України.

 

Проте наведене, як встановлено судом апеляційної інстанції, не призвело до неправильного вирішення справи, а тому постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2008 року у справі № 2а-9097/08 слід залишити без змін.

 

Зважаючи на викладене, та керуючись ч. 3 ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

 

У Х В А Л И Л А:

 

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2008 року у справі № 2а-9097/08 – без змін.

 

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

 

Головуючий суддя В. П. Любашевський

Судді О.Б. Заверуха

В.В. Ніколін

 

Повний текст ухвали

виготовлено та підписано

14.04.2010 р.

 

 

27.02.2011, Advokatessa

 

Спасибо за пример. Мудрое решение вынес суд, ничего не скажешь. Правда, чего хочет ОСОБА 2? Сам заплатил, просто умолял "ну возьмите с меня 3% сбора в ПФУ", а теперь, коварный, морочит голову судам всех уровней. Интересное и по содержанию... "Попри це, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно - правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

 

Пунктом 7 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», визначено виключний перелік осіб - платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачено, що платниками збору є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.

 

Натомість, відповідно до пункту 12 Порядку платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які_ набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством).

 

На зазначену суперечність між законом і підзаконним актом, які по-різному врегульовують одне й те саме питання, суд не звернув належної уваги, та не дав оцінки, не зробив правильних висновків, виходячи з вимог частини 4 статті 9 КАС та вищезгаданого роз'яснення Пленуму Верховного Суду України.

 

Проте наведене, як встановлено судом апеляційної інстанції, не призвело до неправильного вирішення справи, а тому постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2008 року у справі № 2а-9097/08 слід залишити без змін.

 

Как же так "не призвело", если в данном случае подзаконный акт взял верх над законом. Вот так ПРАВОСУДИЕ!

 

А я сегодня получила ответ из УПФ, где написано, что взимание данного сбора регулируется законом, но "реагується" (что это значит? Наверное, букву "д" пропустили) Порядком...., утверждённым постановлением КМУ. Дожились, постановление КМУ "редагує" Закон!!! Чтож, наверное, и мне придётся идти до самого верха!

 

 

Вся путаница в нашем государстве от того, что на один Закон туча подзаконных нормативных актов, которые "имеют наглость" дополнять законы, расширительно толковать их положения и творить прочие безобразия. При решении вопроса о правомерности взимания 3% сбора с покупателя автомобиля следует руководствоваться не Постановой (подзаконный нормативный акт), а пунктом 7 статьи 1 Закона Украины "Про збір на загальнообовязкове пенсійне страхування", в котором чёрным по белому написано, что такой сбор взимается "при вітчудженні" авто, что означает, что такой сбор следует взимать с продавца, то есть с того, кто отчуждает (продает) авто.

 

 

 

07.06.2011, Advokatessa

 

Мой иск в суде 1 инстанции "болтается" с 9 февраля. Сначала потеряли его в канцелярии, потом по прошествии полутора месяцев нашли и зарегистрировали тем числом, которым нашли, т.е. 31 марта, а срок обращения в суд по этим требованиям всего 1 месяц (учтите этот момент и не пропустите, т.е. с момента регистрации, с того момента, когда с Вас удержали этот сбор в ПФ у вас есть 1 месяц на обращение с иском в суд). Пришлось писать ходатайство о продлении срока обращения в суд. Наконец-то на прошлой неделе дождалась повестку на 17 июля. Чем всё закончиться, даже не догадываюсь. Но хочу пройти все инстанции (в случае отказа в удовлетворении иска), чтобы для практики иметь представление о целесообразности данной борьбы. Правда по ходу нашлись ещё 3 добровольца, которые решили участвовать в эксперименте. Так что ждите новостей с поля боя. Эксперимент продолжается!

 

 

:)

16.06.2011, moaddip

 

У меня дело назначено на 14 июля, не появились ли какие нибудь новые аспекты ?

 

 

08.07.2011, Advokatessa

 

Слушание по моему делу наконец-то назначено на 11 июля!

 

Для тех, кто сразу не понял о чём речь: При регистрации в МРЕО упомянутый сбор (3%) взимают не на основании договора купли-продажи автомобиля, а на основании постановления Кабмина, которое, как мне написали в ответе из ПФ, отредактировало (читай, дополнило) Закон "О сборе на государственное пенсионное страхование". Это вопиющий факт, поскольку вносить изменения и дополнения в любой закон может только ВР. Вот поэтому и судимся, поскольку по Закону покупатель авто не является субъектом данного сбора.

Share this post


Link to post
Share on other sites

продолжаем......

 

11.07.2011, Advokatessa

 

Пришла в сегодня в суд и узнала, что рассмотрение дела перенесли на 18 августа, объяснив это тем, что я подала иск и приложения к нему только в одном экземпляре для суда. Моё замечание о том, что у меня просто не приняли бы в канцелярии иск без необходимого пакета для ответчика было проигнорировано. А как всегда буквально за час до моего прихода в суд приходил представитель пенсионного фонда с позволения помощника судьи снял копии со всех документов и удалился их изучать Это в нашем суде такой фирменный приём: выставить виноватой невестку. Хорошо, что не скомандовали самой собрать пакет документов для ПФ и отвезти. Но ввиду того, что я не смогу быть на суде 18, сошлись на дате 29 августа.

 

 

:)

14.07.2011, Simulator

 

Отказ в суде первой инстанции

Уважаемые автовладельцы и коллеги по "несчастью" (имеются ввиду "ободранные" ПФУ)!!

У меня с админ.судом произошло всё быстро, не так как у уважаемой Advokatessa. 17.06 подал админ.иск, вчера было первое слушанье и открыт процесс. Однако, в связи с отсутствием у меня глубоких познаний в юриспруденции и полным отсутствием юр.образования, мною была допущена небольшая ошибка в иске - данна ссылка на ЦПК вместо КАСУ. Но, ничего - судья дал мне время до сегодня подумать над тем, что бы отозвать иск и подать следующий правильно. Но я поступил немного иначе - подал заявление на изменение иска и все было принято на гуд. Однако на второе заседание представители ПФУ и казначейства не прибыли, прислали факсы о слушании дела без их участия и мне пришлось дебатировать с собой. После чего суд удалился и через 15 минут, явясь в зал заседаний вынесло мне решение отказать в удовлетворении иска "в связи с недостаточностью доказательств". Я был в шоке, но все-таки спросил: Каких еще надо доказательств? В ответ: В понедельник (18.07) получите на руки постановляющую часть - там будет все описано. Так что в понедельник-вторник еще отпишусь. НО, бросать я не намерен и буду аппелировать...

 

 

:down:

14.07.2011, moaddip

 

Вот сегодня состоялось первое заседание, суд решил привлечь к процессу ГАИ..

представитель ПФ апеллировала (цитата из возражения) мной ошибочно трактуется понятие - отчуждения.., также вспоминали постановление, на основании которого с нас тянут эти 3 процента на мои замечания по поводу закона и исчерпывающего перечня плательщиков, под который я не попадаю, аргумент был, вы не понимаете.. мол типа..

 

следующее заседание через неделю..

 

 

 

:down:

20.07.2011, Simulator

 

Постановление об отказе

Всем приятного дня!

Сегодня получил постановление на руки. Если до этого планировал аппелировать, то прочитав постановление суда первой инстанции уже очень сомневаюсь в нашей победе. Для грамотных юристов приведу самый, на мой взгляд весомый аргумент постановления, на котором все участники этого форума делали ставки:

"Слід зазанчити, що відчуження майна у цивільному праві є передача майна у власність іншій особі. Розрізняють віджуження майна платне (купівля-продаж) і безоплатне (дарування). Відчуження майна може здійснюватися на основі договору..... Відчужене майно пов'язане з припиненням права власності.

Згідно ст.655 Цивільного Кодексу України

"Стаття 655. Договір купівлі-продажу

1. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. "

 

З урахуванням викладеного вбачається, що відповідно договору купівлі продажу ...... між ... та покупцем виникли правовідносини щодо відчуження майна, при яких право власності на авто перейшло від продавця до покупця...

Законодавець у п.7 ст.1 ЗУ "Про збір....." не зазначив, що при відчуженні майна сплачує пенсійний збір продавець, а покупця звільнено від такої плати."

Share this post


Link to post
Share on other sites

:)

20.07.2011, moaddip

 

сегодня тоже решение по моему делу , в иске мне отказать, получу на руки в сл пятницу постараюсь отсканировать и выложить

 

 

23.07.2011, Kimerian

 

"7) юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом; { Статтю 1 доповнено пунктом 7 згідно із Законом N 208-XIV ( 208-14 ) від 22.10.98 - дію продовжено до 01.01.2002 згідно із Законом N 2120-III ( 2120-14 ) від 07.12.2000, дію продовжено до 1 січня 2003 року згідно із Законом N 2905-III ( 2905-14 ) від 20.12.2001, дію продовжено до 1 січня 2004 року згідно із Законом N 380-IV ( 380-15 ) від 26.12.2002, дію продовжено до 1 січня 2005 року згідно із Законом N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003, дію продовжено до 1 січня 2006 року згідно із Законами N 2285-IV ( 2285-15 ) від 23.12.2004, N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005, дію продовжено до 1 січня 2007 року згідно із Законом N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005, дію продовжено до 1 січня 2008 року згідно із Законом N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006 }"

 

тут чітко зазначається що дія Законоу N 208-XIV від 22.10.98 про доповнення пунктом 7 (наведеним вище) завершилася 1 січня 2008 року

 

так можливо Ви в позовах будете оскаржувати не трактування терміну "відчуження", а сам факт не діїї пункту 7 що зобов'язував платити цей податок фізичних осіб

 

 

29.08.2011, Advokatessa

 

Сегодня прошла 6 часть Марлезонского балета, то есть очередное заседание суда по моему иску. Судья был явно не в духе, а именно в состоянии послепраздничной общеизвестной болезни под названием бодун (День шахтёра в Донецке праздник давно не только шахтёров!). Подтверждением тому был выхлоп, который распространялся время от времени по кабинету и невероятно агрессивное поведение. Снова отложили слушание дела по причине неявки представителя ПФ. Причём сначала хотели не откладывать и решить дело сегодня же, но после того, как я не повелась на уговоры и возражала, несмотря на настойчивость судьи и его помощника, что я не Пархоменко Сергей Александрович и не могу им быть, потому как я женщина не страдающая тягой к перемене пола и такой факт в моей биографии отсутствует.

Поясню. Судья настаивал на том, что моё дело было рассмотрено в Донецком окружном административном суде и он принимает "ухвалу про залишення позову без розгляду". На моё возражение, что иск в указанный суд я не подавала и поэтому моё дело никак не могло быть в производстве этого суда, мне сунули в физиономию возражение ПФ, в котором приводиться решение Донецкого окружного административного суда об отказе в удовлетворении исковых требований Пархоменко Сергея Александровича к УПФ в Кировском районе г. Донецка. На вопрос, какое отношение имеет вынесенное решение в отношении указанного гражданина ко мне, прозвучал гениальный ответ: "Фамилия не ваша, но автомобиль-то ваш!" На встречный вопрос о том, владельцем какой марки автомобиля является все тот же П.А.С. и когда он был приобретён (чем черт не шутить, может мы и правда один автомобиль купили и втайне друг от друга по очереди им пользуемся?!), последовал ответ, который вообще поверг меня в шок: "А они не пишут!".

Ужас! За кого они нас держат!. Потом он вообще сказал, что он был бы очень рад, чтобы такие грамотные, как я, ходили мимо суда и не трепали нервы судьям. Мол, невероятно трудно стало работать, потому как все научились читать и приходят качать права. Представляете! Я его огорчила и сказала, что его мечта вряд ли сбудется, поскольку я практикующий адвокат и в силу своей деятельности не могу проходить мимо суда, а должна заходить внутрь. Обалдев от такой наглости он приказал помощнику выписать мне повестку на 8 сентября. Я понимаю, что во всё описанное мною верится с трудом, но всё произошло именно так. Пребываю в состоянии Я думаю, что в данной ситуации не трудно предположить, каким будет решение суда

 

 

 

:down:

31.08.2011, Koseg

 

По сути вопроса: нашим слабым местом выглядит толкование термина «отчуждение». Так, уважаемый Simulator написал, что суд аргументировал: «Слід зазначити, що відчуження майна у цивільному праві є передача майна у власність іншій особі. Розрізняють відчуження майна платне (купівля-продаж) і безоплатне (дарування). Відчуження майна може здійснюватися на основі договору». Т.е. , как и в соответствующей словарной статье (http://www.edudic.ru/bes/44982), поставлено равенство между "отчуждением" и "передачей", но не приведено толкование термина «передача»! Несмотря на словарное толкование, с моей точки зрения, платное отчуждение - это "продажа", а не "купля-продажа". Невозможно передать то, чего не имеешь. Покупатель не может передать товар продавцу при сделке купли-продажи.

 

Можно обратиться к классике договорного права. Во втором томе книги М.И. Брагинского и В.В. Витрянского «Договорное право», «Договоры о передаче имущества» (М., Статут, 2003), на с.6 сказано: «Передача имущества представляет собой одну из форм распоряжения имуществом… Лицо, передающее имущество, должно обладать необходимым правомочием по его распоряжению… Лицо, принимающее имущество, становится либо его собственником, либо законным владельцем…»

 

Обращаем внимание: передача (відчуження) — это форма распоряжения имуществом, а не вид договора. Семейство договоров объединяется под общим названием «Договоры о передаче имущества», а не «Передача имущества». Поскольку, согласно Закону, сбор взимается «при отчуждении», а не «при исполнении договора отчуждения», требование может относиться только к продавцу.

 

Шановний Kimerian, я був би дуже радий погодитися з Вами про закінчення дії Закону, який містить пункт 7 про сплату збору при відчуженні, але, нажаль, не бачу для цього підстав.

Передусім, мова повинна йти про Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року N 400/97-ВР, бо саме він містить вищезазначену норму. І не має значення, чи скасовано дію того закону, яким саме цю норму було введено, чи ні, оскільки, як я вважаю, не було жодного акту щодо приведення Закону у попередній стан.

Далі, якщо ми поглянемо на первісну редакцію Закону від 22 жовтня 1998 року N 208-XIV, то побачимо там такий розділ ІІ: «Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування і діє до прийняття рішення Верховною Радою України про повне погашення заборгованості з виплати пенсій, що здійснюється за рахунок коштів Пенсійного фонду України». Зверніть увагу: не до повного погашення заборгованості, а до прийняття рішення Верховною Радою про повне погашення! Годі й говорити, що таке рішення виглядає абсурдом у нинішньому стані ПФУ.

 

Була спроба змінити цей розділ 28.12.2007, він мав виглядати: «Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування». Але Конституційний Суд 22.05.2008 визнав таку зміну неконституційною. То й що? Рішення Верховної Ради про повне погашення заборгованості все одно немає…

 

Таким чином, Закон від 26 червня 1997 року N 400/97-ВР діє і містить норму про 3%, які повинні бути сплаченими при відчуженні автомобіля.

Чи можете Ви аргументовано це спростувати? Я був би тільки радий.

 

 

 

01.09.2011, Advokatessa

 

Что до теории договорного права, то я не вижу возможным даже произносить что-либо подобное в том кабинете, в котором я была 29 августа. Судье с таким лицом...

Я изначально просила суд рассматривать дело без моего участия, хотела просто решать всё путём переписки. В последнее время стало вообще невозможным в суде что-либо объяснять.Тебя просто никто не слушает. Пришлось изменить решение по причине того, что иск на 2 месяца потерялся в канцелярии суда. Да и вообще, события последних дней всё больше убеждают меня в том, что я инопланетянка.

Сегодня получила наконец-то возражения на иск от пенсионного фонда, не прошло и полгода. Чего там только нет! И что обратилась я не по адресу, и что ПФ к средствам, получаемым от взимания 3% сбора, не имеет никакого отношения, что все средства поступают на счёт госказначейства и т.д. и т.п. Одним словом: я не я и лошадь не моя. А ещё там написано, что я, покупая автомобиль, должна была понимать, что это повлечёт дополнительные расходы и нечего теперь рыпаться, тем более, что мне никто не выкручивал руки и не загонял гвозди под ногти, я же сама, по доброй воле уплатила этот сбор. Единственное, чего хотелось бы, чтобы рассмотрели, а не оставили без рассмотрения. Будут отказывать, буду, как известная из "Кавказской пленницы" Птичка "всё вище и вище...": Думаю, что постигнет её же участь. Но должен же кто-то лететь...

 

 

 

08.09.2011, Advokatessa

 

Здравствуйте, пострадавшие и интересующиеся!

Сегодня, 08.09.2011 года, состоялось очередное заседание по моему иску к УПФ Украины. И снова не последнее. Честно сказать, после предыдущего заседания, о котором я уже писала, и после того, как ознакомилась с возражениями пенсионного фонда, у меня вообще не было желания идти и соревноваться с явно превышающей мою по значению весовой категорией. Но потом решила, что не должна позволять кому-то считать себя недалёким "пересічним". Собралась с мыслями, сегодня же наваяла на 6 листах послание суду, которое назвала "ЗАЯВА ПРО ПРИЄДНАННЯ ДО СПРАВИ ПОЯСНЕНЬ ПОЗИВАЧА ЩОДО ЗАПЕРЕЧЕННЯ ПРОТИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПОЗОВУ", в котором разгромила в пух и прах все возражения УПФ.

 

Сегодня уже проходило всё как положено, даже велась запись судебного заседания. Судья попросил изложить свою позицию по существу заявленного иска. Изложила и при этом заявила о желании озвучить свою позицию относительно возражения УПФ. 10 минут меня слушали, потом судья сказал, что я сказала достаточно много, ему всё понятно. Потом он обратился к представителю УПФ с просьбой высказать свою позицию относительно того, что я изложила в своих возражениях против их возражений. И тут началось самое интересное. Представитель УПФ несколько минут молчал, потом судья начал ему подсказывать, что хочет от него услышать. На меня при этом вообще никто не обращал внимания. Когда мне надоело быть свидетелем этих беспомощных потуг судьи хоть как-то растормошить представителя, я заявила "про упередженість суду і що у мене є всі підстави вважати, що суд зайняв позицію відповідача". Объявили 5 минутный перерыв, выключили запись и уже без записи пытались спасти ситуацию. Закончились их мучения договорённостью о том, что представитель напишет заявление "про відкладення розгляду справи". На меня при этом снова ноль внимания. Потом представитель спросил, на чье имя писать заявление. На это судья уже закатил глаза, сделал негодующим выражение своего многострадального лица и промолчал. Представитель покряхтел, беспомощно посмотрел на меня, и, не решившись обратиться ко мне за помощью, как нерадивый школьник украдкой принялся списывать шапку с моего заявления. Перерыв прекратили, запись включили и попросили представителя озвучить свое заявление. И он озвучил:"Прошу припинити провадження по справі у зв"язку..." "Выключаааай!"-заорал судья помощнику. Затем снова без записи учил представителя, что нужно произнести в микрофон. Потом спросили моё мнение по поводу заявленного ходатайства, на что я ответила, что "з повагою поставлюся до будь-якого рішення суду з цього питання. Але особисто я проти відкладення справи, адже у УПФ було достатньо часу для того, щоб вивчити справу і спеціально не готуватися до пояснення своїх же заперечень. Така поведінка УПФ свідчить про те, що вини взагалі не вивчають справи, не готуються до суду, оскільки твердо впевнені в тому, що суд винесе рішення на їх користь". Судья сказал:"Зрозуміло. Суд приймає ухвалу про відкладення розгляду справи ....". На этом и порешили. Потом уже без записи судья пожурил представителя, что нужно серьёзно готовиться к заседанию, что противник на этот раз у УПФ серьёзный. Мне сказал, чтобы я тоже не расслаблялась, поскольку в апелляцию может прийти другой представитель, который сможет внятно изложить позицию УПФ, который камня на камне не оставит от моих доводов. "А мне не нужны отмены только потому, что я кого-то не дослушал и чего-то не услышал"_ сказал судья и ушёл, бедолага, курить. Несчастный, убитый представитель, начал передо мною извиняться и говорить о том, что они впервые сталкиваются с таким делом, до этого никто к ПФ с такими требованиями не обращался, "гаишники удерживают и все платят..." (дословно).

 

Вот такие дела, други мои. Так что я вас снова навсегда не покидаю, а прощаюсь на время, до 16.11. 2011 г. БОРОТЬСЯ И ИСКАТЬ, НАЙТИ И НЕ СДАВАТЬСЯ!!!

 

 

 

:down:

03.10.2011, Simulator

 

Промежуточная победа

Апеляционный суд отменил решение административного суда первой инстанции по моему делу и обязал Госказначейство выплатить мне незаконно удержанные 3% + затраты на судебные издержки, аж 4 грн 25 коп.

В канцелярии сказали прийти 07.10 за исполнительным листом. Буду всех держать в курсе. Хотя знакомый судья сказал наверняка будет подана касационная жалоба в высший админ.суд....

 

11.10.2011

 

Столкнулся с такой проблемой - автомобиль регистрировался сотрудниками автосалона в межрегиональном МРЭО в Киеве и ставился на учет в Николаев

Менеджеры квитанции про уплату 3% на брали и утверждают, что *не дают*

 

Как и где можно истребовать дубликат такой квитанции или любое другое подтверждение уплаты данного сбора? Тут что то люди писали про *придется платить 25грн. за дубликат квитанции*

 

И еще, ответчиком в данном случае будет выступать местный ПФ и местное же УДК? получается сбор платился в департаменте ГАИ в Киеве, вот в чем сомнения...

 

 

 

13.10.2011, Simulator

 

Оплата 3% производится по месту регистрации авто. В Вашем случае - УДК в Николаевской области. Исковое заявление на компенсацию необходимо предъявлять на местное ПФУ и УДК (два ответчика), т.к. деньги поступают на счет ПФУ, но выплатить назад их может только УДК. В решении суда (если оно будет положительным) УДК будет обязано это сделать.

Взять копию квитанции в банке - не проблема, нужно только знать какой банк. Пишите заявление с указанием даты транзакции, ФИО и суммой - обязательно выдадут + стоимость услуги.

 

 

 

;)

24.10.2011, Skrin'ka

 

ув. коллеги! Объясните, пожалуйста следующее:

1. откуда вы взяли срок исковой давности в 1 месяц по этому спору? Почему не 6 мес. в общем порядке?

2. почему вы исчисляете госпошлину в размере 3,40грн, а не 1% от суммы иска, ведь вы подаете имущественный иск о взискании средств, а не обжалуете решение ПФУ?

 

:down:

30.10.2011, Advokatessa

 

Частина 5 ст. 99 КАС України: Для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

КОДЕКС АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА УКРАЇНИ...ч.5 ст.99
Глава 8

СТРОКИ

Стаття 99. Строк звернення до адміністративного суду 5. Для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

{ Статтю 99 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 }

 

 

З приводу розміру держмита, ви маєте рацію. На підставі п.3 ч.3 Прикінцевх положень КАС України розмір судового збору щодо майнових вимог про стягнення грошових коштів становить один відсоток від розміру таких вимог, але не більше 1700 гривень.

п.3 ч.3 Прикінцевх положень КАС України...
3. До набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору:

3) розмір судового збору щодо майнових вимог про стягнення грошових коштів становить один відсоток від розміру таких вимог, але не більше 1700 гривень.

 

 

Учитывая свой опыт, я советую обязательно подавать на имя начальника МРЕО заявление о том, что взнос взыскан незаконно. Это большого значения не имеет, но не будет лишним, поскольку в своих возражениях на иск ПФ обязательно указывает на то, что истец сам, добровольно, заплатил взнос, поэтому непонятно, почему он это оспаривает. Я встречала такую формулировку в ухвалі апелляционного суда, которая и была взята на вооружение судом при вынесении решения не в пользу апелянта (автовладельца).

Share this post


Link to post
Share on other sites

:)

30.10.2011, Skrin'ka

 

чтобы не платить пошлину в 1% от суммы иска, мною было проделано следующее (не знаю даст ли результат, возможно позов просто вернут):

1. после уплаты 3% в регистрации авто, мною было подано заявление в ПФУ с требованием вернуть вышеуказанные средства ввиду неправомерности их взыскания именно с покупателя.

2. ответа не последовало, что мною было расценено как отказ. Далее я подал админ позов о признании таких действий (отказа) неправомерными, и взыскании безосновательно полученных средств с ПФУ. Соотв. уплатил 3,40 согласно Декрета о гос. пошлине

 

 

 

05.11.2011, Advokatessa

 

Всех борцов за правое дело извещаю о том, что с 1 ноября вступил в силу Закон Украины "Про судовий збір"! Обратите внимание на изменения!!!

 

 

11.11.2011, Sergey07

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/10214322

 

думаю ссылка на определение ВАС Украины в аналогичном деле будет не лишней. По сути темы доказать то, что покупатель не совсем надлежащий плательщик взноса вроде как не проблема, но законность такого взноса все равно не оспаривается, то есть ПФУ в случае удовлетворения иска покупателя, обратится с иском к продавцу о взыскании этой сумы.... В общем в выигрыше только юристы))

 

 

:down: :down:

19.11.2011, Simulator

 

Судебная тяжба окончена! Сбор возвращен!!!

По истечении 5 месяцев казначейство полностью вернуло мне не только неправомерно оплаченные 3% пенсионного сбора, но и судебный сбор в размере 4,25 грн. Это произошло бы еще на месяц раньше, но по своему неведению, получив исполнительный лист я обратился в исполнительную службу управления юстиции. Через месяц получил ответ, что обратился не по адресу. А вот зарегистрировав заявление в управлении гос.казначейства в понедельник, вчера получил перевод на счет.

 

19.11.2011, Advokatessa

 

По моему делу результат не известен. 16 состоялся суд, перед заседанием мы подружились с представителем ПФ, и сидели гадали, в чью пользу закончится сие действо. Он уверен, что суд примет решение в мою пользу. Но ... Судья начал снова задавать представителю вопросы, на которые не услышал ни одного ответа, снова разнервничался и прогнал нас со словами: "Решение завтра. Приходить не нужно. Звоните." Вот так мы ему надоели! Дозвониться не смогла, думаю, что повезёт в понедельник.

 

20.11.2011, Simulator

 

Судом первой инстанции был Луганский админ.суд, апелляционный - Донецкий (на мой взгляд, более "благоразумный". К сожалению постановление еще не опубликовано в реестре, но, как я ранее и обещал, по факту опубликования ссылочку размещу...

 

22.11.2011, Advokatessa

 

Как я и предполагала, суд 1 инстанции отказал в удовлетворении моих исковых требований. Оснований отказа пока не знаю, поскольку получить решение суда - это проблема. Но я думаю, что именно по причине ненадлежащего ответчика, поскольку представитель ПФ постоянно и неустанно повторял, что ПФ ни при чём, а нужно спрашивать с МРЕО и казначейства. Что поделаешь, будем бороться дальше...

 

28.11.2011

 

Друзья! Нужна ваша помощь! Бьюсь сама, поскольку нет возможности воспользоваться услугами профессионального юриста. У меня-то и сбор небольшой ,но хочу и его вернуть.Получила отказ из суда 1 инстанции. Хочу подать апелляцию. Отказ мотивирован тем, что я обратилась к ПФ, а он не может вернуть мне деньги, поскольку не является распорядителем средств, а таковым является госказначейство. По наивности я полагала, что сам механизм возврата не имеет значения. Деньги-то поступили на счёт ПФ, что и отражено в квитанции. О Госказначействе и упоминания нет. Я не права? Если причина действительно в этом, прошу вас подсказать мне,как исправить ошибку? Могу ли я это сделать при подаче апелляции или уже нет. Спасибо.

 

 

DAULETIS, 06.03.2012, 13:37

 

Відзив ПФ по адміністративному позову.

Вступление как обычно под шаблон,потом ссылка на Закон,потом рулит ПКМУ 1740,ну а в конце вообще на голову не натянешь:

 

" Відповідно порядка відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державного казначейства затвердженного наказом Державного казначейства України від 02.12.2002 № 221 (у редакції наказу Державного казначейства України від 25.11.2010 № 436) щорічно на початок нового бюджетного періоду відповідно до бюджетного кодексу України, Закону України про Державнй бюджет України відкриваються бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного та місцевого бюджетів.Ці рахунки відкриваються централізовано Державним казанчейством України та доводяться до органів Державного казначейства.

Рахунок 31212224700055 за КБКД 24140300 "Збір при відчуженні легкових автомобілів", на який позивач сплатив збір при відчуженні легкового автомобіля в розмірі З %, що відповідає сумі в розмірі 5167,85 грн., відкрито для зарахування коштів спеціального фонду державного бюджету, тобто одержувачем по данній сумі є -Державний бюджет, а ні органи Пенсійного фонду України.Згідно ст. 23 Бюджетного Кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Статтею 116 Бюджетного Кодексу України встановлено, що порушення бюджетного законодавства визначається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іешим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме: взяття зобов'я'ань без відпоідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України; здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України.

 

З вишенаведеного виходить, що розпорядником вишезазначених коштів та вищезазначеним рахунком органи Пенсійного фонду України не є.

На підставі вишенаведеного, керуючись ч.і ст. 162 КАС України управління ПФУ в Приморському районі м. Маріуполя

ПРОСИТЬ:

В задоволенні позовних вимог ----------- відмовити в повному обсязі.

Додаток: копія відзиву для позивача;

Начальник УПФУ в Н.Ф.П'янова

Приморському районі м. Маріуполя

37-13-89

 

Скриншот решения...

2be323473aeat.jpg

 

(с) вся указанная выше переписка была взята отсюда -> http://www.urist.in.ua

 

***********************************************************************

Share this post


Link to post
Share on other sites

Вот реестр подобных дел по рассматриваемой теме.

Что получаем? Из 21 дела по всей Украине, только 7 дел были удовлетворены полностью (по возврату 3% или частично (не возвращались моральные издержки, а 3% и судебные издержки возвращены), т.е. число всех (7) положительных дел составляет 33% от 21ого найденного дела.

Вот положительные дела:

"23" березня 2010 р.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/10214322 (частично)

31 січня 2011 року

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13684520 (частично)

"06" квітня 2011 р.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/14848072 (частично)

13 травня 2011 року

http://reyestr.court.gov.ua/Review/15946417

11 липня 2011 р.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/18141354 (частично)

11 жовтня 2011 року

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/20691150 (частично)

20 жовтня 2011 р.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/19463527 (полностью)

 

насколько я понял проигрышными были те дела, где иск подавался или только к ГАИ, или к ГАИ и ПФ, или только к ПФ.

А большинство людей вообще не судится, а просто молча платит (как было выше указано), потому что так принято.

 

P.S. Поиск в реестре проводил по такой фразе: "про стягнення незаконно отриманого 3 % збору на обов’язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля". Возможно, если искать как-то по другому (например: "Визнати протиправними зобов’язання сплатити обов'язковий збір при відчуженні легкового автомобіля"), то подобных дел будет больше.

Поиск в реестре...
6ea090af3d0at.jpg

 

 

Кстати, на основании Постанови Пленума Верховного судуУкраїни від 18.12.2009 N 14 "Про судове рішення у цивільній справі" п.2:

2. Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України ( 254к/96-ВР ) прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв'язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі (частина перша статті 213 ЦПК) ( 1618-15 ).

 

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК ( 1618-15 ), вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК ( 1618-15 ), а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

можно эти другие дела (с положительным решением) прилагать к своему иску.

Share this post


Link to post
Share on other sites

А теперь возник вопрос .... к .... ЗАРАЗА.....

 

учитывая вот эти "бои" с ПФУ и т.п.:

- В борьбе с предпринимателями ПФУ идёт на уголовное преступление, (Должностной подлог - ст 366 ККУ)

- Хамство работников ОГИС Сакского района, им лень поднять ж..пу с места. Пригрелись...

- Новый поборы пенсионного фонда, Юля пробиваля, Витя добил...

- Постанова КМУ №366 от 14.04.2009 - НЕЗАКОННА, что делать предпринимателям?

- Пособие по уходу за ребёнком до 3-х лет, должно быть больше 130 Грн

- Женщины-предприниматели и отпуск по уходу за ребёнком

 

сам вопрос: Витя, ты когда купил свой автомобиль и оплатил эти 3%, потом судился за возврат денег? Если не судился, то будешь это делать сейчас (как пример это дело, где авто куплено в 2005 году, иск подан спустя 2 года - в 2007 году, а "точка" (в пользу автовладельца - возврат 3% (3 912,50грн.) + 1тыс.грн. моральной компенсации) была поставлена в этом деле аж "23" березня 2010 р.)?

Share this post


Link to post
Share on other sites

А теперь возник вопрос .... к .... ЗАРАЗА.....

 

учитывая вот эти "бои" с ПФУ и т.п.:

...

сам вопрос: Витя, ты когда купил свой автомобиль и оплатил эти 3%, потом судился за возврат денег? ...

 

Я не платил в ПФУ 3%.

Никто не потребовал.

 

Тогда было, что в ПФУ платят только если продаёшь авто и более 1 раза в год.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Я не платил в ПФУ 3%.

Никто не потребовал.

 

Тогда было, что в ПФУ платят только если продаёшь авто и более 1 раза в год.

в каком году ты регистрировал авто? Сколько стоила регистрация твоего авто (полная сумма и, если можно, из чего она складывалась)?

 

Закон "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" от 1997 года

Постанова N 1740, Київ, "Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" от 1998 года

ИМХО...ни в одном из документов, регламентирующих уплату 3% в ПФ я не нашёл (может не заметил) упоминания про уплату этих 3% только "при продаже авто более 1 раза в год".

Share this post


Link to post
Share on other sites

в каком году ты регистрировал авто? Сколько стоила регистрация твоего авто (полная сумма и, если можно, из чего она складывалась)?

 

Закон "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" от 1997 года

Постанова N 1740, Київ, "Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" от 1998 года

ИМХО...ни в одном из документов, регламентирующих уплату 3% в ПФ я не нашёл (может не заметил) упоминания про уплату этих 3% только "при продаже авто более 1 раза в год".

 

Март 2009

 

Редакция закона От 04.06.2008: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/400/97-вр/ed20080604

Редакция ПКМУ от 03.02.2009: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-п/ed20090203

 

Закон в редакции 2008 года содержит такой текст:

Стаття 1. Платниками збору на обов'язкове державне пенсійне

страхування є:

...

7) юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом; { Статтю 1 доповнено пунктом 7 згідно із Законом N 208-XIV ( 208-14 ) від 22.10.98 - дію продовжено до 01.01.2002 згідно із Законом N 2120-III ( 2120-14 ) від 07.12.2000, дію продовжено до 1 січня 2003 року згідно із Законом N 2905-III ( 2905-14 ) від 20.12.2001, дію продовжено до 1 січня 2004 року згідно із Законом N 380-IV ( 380-15 ) від 26.12.2002, дію продовжено до 1 січня 2005 року згідно із Законом N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003, дію продовжено до 1 січня 2006 року згідно із Законами N 2285-IV ( 2285-15 ) від 23.12.2004, N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005, дію продовжено до 1 січня 2007 року згідно із Законом N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005, дію продовжено до 1 січня 2008 року згідно із Законом N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006 }

 

ПКМУ содержит следующий текст:

12. Платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом:

купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством);

міни;

дарування (безоплатної передачі);

успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля за законом);

з інших підстав, передбачених законодавством.

 

13. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій, визначених пунктом 12 цього Порядку, сплачується у розмірі трьох відсотків вартості легкового автомобіля, визначеної відповідно до договорів купівлі-продажу, довідок-рахунків торгівельних організацій, договорів міни, довідок органів митної служби, актів експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість. ( Пункт 13 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1852 ( 1852-98-п ) від 24.11.98, в редакції Постанови КМ N 179 ( 179-99-п ) від 15.02.99 )

 

ПКМУ явно искаверкало закон! :088:

Эта статья до сих пор в законе именно такая.

 

Помню, что меня в кассе спрашивали что-то про ПФУ, я сказал, что я не продаю а купил.

Кассирша улыбнулась и выдала нужные квитанции.

 

Я заплатил при регистрации кажется 1270 или 1720. Точно не помню.

Авто стоило 49950 грн., а 3% это 1498.5 - никак не получается...

 

Правда меня потом просили в налоговой копию договора купли-продажи сдать.

Сдал, чтоб отцепились.

 

Читай про это подробнее тут: http://urist.in.ua/showthread.php?t=133496

Люди пишут, что отсудить реально.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Март 2009

 

Редакция закона От 04.06.2008: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/400/97-вр/ed20080604

Редакция ПКМУ от 03.02.2009: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-п/ed20090203

 

Закон в редакции 2008 года содержит такой текст:

ПКМУ содержит следующий текст:

 

 

ПКМУ явно искаверкало закон! :088:

Эта статья до сих пор в законе именно такая.

Витя, об этом весь мой пост, ничего нового ты не написал.

Так же я не увидел ответа на свой вопрос: ни в одном из документов, регламентирующих уплату 3% в ПФ я не нашёл (может не заметил) упоминания про уплату этих 3% только "при продаже авто более 1 раза в год".

 

 

 

 

 

Читай про это подробнее тут: http://urist.in.ua/showthread.php?t=133496

Люди пишут, что отсудить реально.

вообще-то в конце своего повествования я и написал:

(с) вся указанная выше переписка была взята отсюда -> http://www.urist.in.ua

т.е. вся инфа взята по ссылке, которую ты призвал читать. Уже всё прочитано несколько раз, отфильтрована лирика и всё важное выложено в данной теме. ;)

 

 

 

 

 

 

Я заплатил при регистрации кажется 1270 или 1720. Точно не помню.

Авто стоило 49950 грн., а 3% это 1498.5 - никак не получается...

укладывается ;)

А 49950 грн. - это с НДС или без?

Share this post


Link to post
Share on other sites

...

Так же я не увидел ответа на свой вопрос: ни в одном из документов, регламентирующих уплату 3% в ПФ я не нашёл (может не заметил) упоминания про уплату этих 3% только "при продаже авто более 1 раза в год".

...

Там фраза из 2-х частей состоит, с разделителем "И".

Вторая часть - Это я с налогом перепутал.

продажа 1 авто в год - 1 %

продажа >1 авто в год - 3%

 

...

укладывается ;)

А 49950 грн. - это с НДС или без?

 

Это с НДС.

Если без НДС, то 3% = 1198,8 грн.

 

Нашёл запись о квитанции. Регистрация 1275.45 грн. ( это всё, включая осмотр, номер, свидетельство и вся остальная ерунда... без ПФУ).

Так что, увы. :088: не сходится.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Сумма в ПФ - это основная часть из всего этого платежа.

Я покупал авто в конце 2006 года, стоило оно кажется около 81 тыс. грн без доп. тюнинга, за регистрацию отдал сумму около 3 тыс грн (вроде чуть меньше). Точно сложно вспомнить.Туда включено все, что надо, в т.ч. ПФ. Я сам регистрацией не занимался, это мне сделал автосалон, видимо, бесплатно.

Но одной квитанции там просто быть не может - их там великое множество. Где-то должны валяться, но совсем не уверен, что найду..

Share this post


Link to post
Share on other sites

Но одной квитанции там просто быть не может - их там великое множество. Где-то должны валяться, но совсем не уверен, что найду..

5шт. (смотрим 1ый пост данной темы) + 1шт.(тех.осмотр)

квитанции об уплате 3% у вас на руках быть не может, она изымается в ГАИ, разве что вы делали ксерокопию или заказывали дубликат.

Share this post


Link to post
Share on other sites

ну что ж, был подан иск в Окружной Административный суд АРК (г.Симферополь):

05 березня 2012 р. 10:39, Справа №2а-1564/12/0170/12...

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

 

 

05 березня 2012 р. 10:39

Справа №2а-1564/12/0170/12

 

 

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М., при секретарі Б*цензура*ко М.В, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в м.Євпаторія АР Крим Головного управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим

про стягнення 2772,5 грн.

за участю:

позивача – ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_1

представника позивача – ОСОБА_2, довіреність №б/н від 29.02.12р.;

представника відповідача (Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторія АР Крим) – ОСОБА_3, довіреність №б/н від 15.09.11р.;

представника відповідача (Головного управління Державної казначейської служби України в АР Крим) – ОСОБА_4, довіреність №11.0-27/06 від 06.01.12р.;

Суть спору: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторія АР Крим, Головного управління Державної казначейської служби України в АР Крим про стягнення 2772,50грн. сплаченого збору на обов’язкове державне пенсійне страхування при відчуженні легкових автомобілів.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.02.12р. відкрито провадження по адміністративній справі та закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні наполягали на задоволенні позовних вимог.

Представники відповідачів у судовому засіданні проти позову заперечували з підстав, наведених у запереченнях від 02.03.11р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1,2 ст.17 КАС України юрисдикції адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, у тому числі на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно договору купівлі-продажу від 11.01.12р. №03, позивач придбав у Іноземного підприємства «АІС-Крим» легковий автомобіль марки GEELY Emgrand EC-7, 2011 року випуску, вартістю 92416,67грн. (а.с. 7-10). При цьому, загалом позивачем було сплачено 111750,00грн., з яких: 93125,00грн. – вартість автомобілю + антиком. обробка, 18625,00грн. – ПДВ (а.с. 11).

31.01.12р. позивачем був сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при відчуженні легкового автомобіля в розмірі 3% у сумі 2772,50грн. що підтверджується квитанцією (а.с. 12).

Позивач вважає, що збір ним сплачений незаконно, у зв’язку з тим, що відсутні законодавчо визначені підстави для сплати ним збору, так як він не є його платником.

Вирішуючи заявлений позов, суд виходить з наступного.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно до Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.1997р. №341, Державтоінспекція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державну реєстрацію та облік транспортних засобів згідно з установленими правилами, видає реєстраційні документи і державні номерні знаки, веде облік цих документів та номерних знаків та контролює внесення обов'язкових платежів власниками транспортних засобів.

Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України 07.09.1998р. №1388, встановлена єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.

Відповідно до пунктів 3, 8 цього Порядку, державна реєстрація транспортних засобів проводиться підрозділами Державтоінспекції за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов’язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.

З матеріалів справи вбачається, що зазначений збір був сплачений позивачем добровільно під час надання документів для проведення реєстрації, а тому суд вважає зазначену частину позову необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На думку позивача він взагалі не є платником зазначеного збору, оскільки за Законом України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» обов’язок сплатити зазначений збір покладений на продавця, а ні на покупця транспортного засобу.

Досліджуючи зазначену обставину судом встановлено, що Законом України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400 (далі Закон №400) визначений порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Об’єктом оподаткування є вартість легкового автомобіля (стаття 3 пункт 6 Закону). Стаття 1 пункт 7 цього Закону визначає, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, в тому числі: юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відчуженням, за загальновизначеним поняттям, є продаж, дарування, міна товару, тобто правочин, за яким сторони домовились про встановлення відповідних цивільних прав та обов’язків. Статтею 655 Цивільного кодексу зазначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність (стаття 717 Цивільного кодексу України). За договором міни (бартеру) (стаття 715) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.

На підставі наведеного суд робить висновок, що статтею 1 у пункті 7 Закону №400 не визначений конкретний платник збору, що надає можливість стверджувати, що зазначеним платником може бути як покупець, так й продавець транспортного засобу ( юридична чи фізична особа під час купівлі-продажу, міни, дарування легкового автомобіля).

Як зазначено у частині 2 статті 6 Закону №400 Кабінету Міністрів України протягом двох тижнів після дня опублікування Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» прийняти рішення, спрямовані на виконання цього Закону, та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

На усунення спірних питань при сплаті збору на обов’язкове державне пенсійне страхування 03.11.1998 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова «Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» №1740.

Пунктом 12 даного Порядку передбачено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом: купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством); міни; дарування (безоплатної передачі); успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля за законом); з інших підстав, передбачених законодавством.

Відповідно до п.13 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій, визначених пунктом 12 цього Порядку, сплачується у розмірі трьох відсотків вартості легкового автомобіля, визначеної відповідно до договорів купівлі-продажу, довідок-рахунків торгівельних організацій, договорів міни, довідок органів митної служби, актів експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість.

Органи Державтоінспекції здійснюють реєстрацію легкових автомобілів лише за умови сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується документом про сплату цього збору (пункт 14 Порядку).

З аналізу вказаних вище нормативних актів вбачається, що Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій був прийнятий Кабінетом Міністрів України саме на виконання Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» та направлений виключно на врегулювання питань зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, в тому числі при відчуженні (купівлі, продажу, міни) легкових автомобілів.

Позивач посилається на роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в постанові від 1 листопада 1996 року N 9 (пункт 5) де зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Проте суд не погоджується із зазначеним позивачем, оскільки відсутня суперечність між пунктом 12 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» від 03.11.1999 №1740 та пунктом 7 статті 1 Закону №400.

На підставі наведеного суд робить висновок про помилковість висновку позивача, що він не є платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування під час відчуження легкового автомобіля, а тому визнає безпідставними вимоги про повернення сплачених коштів.

Крім того, слід зазначити, що згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 КАС України адміністративний позов - це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Згідно зі статтею 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статті 6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи в адміністративному суді будь-якої інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 сплатив 2772,50грн. на рахунок державного бюджету м. Євпаторія, як сбір до ПФУ, отримувачем яких є ГУ ДКУ України в АР Крим, відповідно до квитанції від 31.01.12р.

З пояснень позивача вбачається, що з питанням про повернення безпідставно сплачених коштів у рахунок збору на обов’язкове державне пенсійне страхування до відповідача він не звертався.

Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у пункті 15 передбачено, що суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів сплачуються платниками цього збору на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в управліннях Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, за місцем реєстрації легкового автомобіля.

Відповідно до пункту 3 «Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 №226 (у редакції наказу Державного казначейства України від 29.05.2008 №181), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2002 за №1000/7288 (далі – Порядок №226), повернення платежів здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Державного казначейства України, вказані у поданні або заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, що не мають рахунків у банках, може здійснюватись у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, вказані у поданні або заяві платника (його довіреної особи).

Згідно з абзацу 1 пункту .5 глави 1 Порядку №226 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання надається до органу Державного казначейства України за формою, передбаченою відповідними спільними нормативно-правовими актами Державного казначейства України та органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи, за підписом керівника установи або його заступників відповідно до їх компетенції з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування (П. І. Б.) платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ або реєстраційного номера облікової картки платника податків з ДРФО, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), суми платежу, що підлягає поверненню, дати та номера розрахункового документа, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Відповідно до абзацу 2 пункту 5 глави 1 Порядку №226 подання в довільній формі надається платником до органу Державного казначейства України разом із його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), який підтверджує перерахування коштів до бюджету.

Як зазначено в абзацу 3 пункту 5 глави 1 Порядку №226, заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Державного казначейства України, складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування (П. І. Б.) платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ, реєстраційного номера облікової картки платника податків з ДРФО, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), адреси та номера контактного телефону, суми платежу, що підлягає поверненню, способу перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів або готівкою шляхом оформлення чека чи поштовим переказом на адресу, визначену в цій заяві.

В абзаці 4 пункту 5 глави 1 Порядку №226 зазначено, що при поверненні коштів готівкою платник може в заяві визначити довірену особу для отримання коштів. У такому випадку до заяви платника додається копія довіреності на отримання коштів довіреною особою, завірена в установленому порядку, та копія паспорта довіреної особи.

Згідно матеріалів справи позивачем не дотримана процедура, передбачена Порядком №226.

При вирішенні спору суд керується положеннями статті 19 Конституції України, якими визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у правовідносини зі сплати ОСОБА_1 збору на обов’язкове державне пенсійне страхування при реєстрації легкового автомобіля в органах ДАІ не вступали, а тому її прав або інтересів своїми рішеннями, діями (бездіяльністю)не порушували.

Стаття 71 КАС України передбачає обов’язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У зв’язку з чим суд відмовляє у задоволені позову у повному обсягу.

Під час судового засідання, яке відбулось 05.03.12р., були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 12.03.12р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі проголошення відповідно до ст. 160 КАС України вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні , або, у разі проголошення постанови у відсутності особи, яка бере участь у справі – з дня отримання нею копії постанови).

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Суддя Котарева Г.М.

(с) http://reyestr.court.gov.ua

 

суд проигран, подали апелляцию в Севастополь... Пока ждём ответ.

Share this post


Link to post
Share on other sites

ну что ж, был подан иск в Окружной Административный суд АРК (г.Симферополь):

05 березня 2012 р. 10:39, Справа №2а-1564/12/0170/12...

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

 

 

05 березня 2012 р. 10:39

Справа №2а-1564/12/0170/12

 

 

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М., при секретарі Б*цензура*ко М.В, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в м.Євпаторія АР Крим Головного управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим

про стягнення 2772,5 грн.

за участю:

позивача – ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_1

представника позивача – ОСОБА_2, довіреність №б/н від 29.02.12р.;

представника відповідача (Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторія АР Крим) – ОСОБА_3, довіреність №б/н від 15.09.11р.;

представника відповідача (Головного управління Державної казначейської служби України в АР Крим) – ОСОБА_4, довіреність №11.0-27/06 від 06.01.12р.;

Суть спору: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторія АР Крим, Головного управління Державної казначейської служби України в АР Крим про стягнення 2772,50грн. сплаченого збору на обов’язкове державне пенсійне страхування при відчуженні легкових автомобілів.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.02.12р. відкрито провадження по адміністративній справі та закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні наполягали на задоволенні позовних вимог.

Представники відповідачів у судовому засіданні проти позову заперечували з підстав, наведених у запереченнях від 02.03.11р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1,2 ст.17 КАС України юрисдикції адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, у тому числі на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно договору купівлі-продажу від 11.01.12р. №03, позивач придбав у Іноземного підприємства «АІС-Крим» легковий автомобіль марки GEELY Emgrand EC-7, 2011 року випуску, вартістю 92416,67грн. (а.с. 7-10). При цьому, загалом позивачем було сплачено 111750,00грн., з яких: 93125,00грн. – вартість автомобілю + антиком. обробка, 18625,00грн. – ПДВ (а.с. 11).

31.01.12р. позивачем був сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при відчуженні легкового автомобіля в розмірі 3% у сумі 2772,50грн. що підтверджується квитанцією (а.с. 12).

Позивач вважає, що збір ним сплачений незаконно, у зв’язку з тим, що відсутні законодавчо визначені підстави для сплати ним збору, так як він не є його платником.

Вирішуючи заявлений позов, суд виходить з наступного.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно до Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.1997р. №341, Державтоінспекція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державну реєстрацію та облік транспортних засобів згідно з установленими правилами, видає реєстраційні документи і державні номерні знаки, веде облік цих документів та номерних знаків та контролює внесення обов'язкових платежів власниками транспортних засобів.

Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України 07.09.1998р. №1388, встановлена єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.

Відповідно до пунктів 3, 8 цього Порядку, державна реєстрація транспортних засобів проводиться підрозділами Державтоінспекції за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов’язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.

З матеріалів справи вбачається, що зазначений збір був сплачений позивачем добровільно під час надання документів для проведення реєстрації, а тому суд вважає зазначену частину позову необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На думку позивача він взагалі не є платником зазначеного збору, оскільки за Законом України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» обов’язок сплатити зазначений збір покладений на продавця, а ні на покупця транспортного засобу.

Досліджуючи зазначену обставину судом встановлено, що Законом України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400 (далі Закон №400) визначений порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Об’єктом оподаткування є вартість легкового автомобіля (стаття 3 пункт 6 Закону). Стаття 1 пункт 7 цього Закону визначає, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, в тому числі: юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відчуженням, за загальновизначеним поняттям, є продаж, дарування, міна товару, тобто правочин, за яким сторони домовились про встановлення відповідних цивільних прав та обов’язків. Статтею 655 Цивільного кодексу зазначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність (стаття 717 Цивільного кодексу України). За договором міни (бартеру) (стаття 715) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.

На підставі наведеного суд робить висновок, що статтею 1 у пункті 7 Закону №400 не визначений конкретний платник збору, що надає можливість стверджувати, що зазначеним платником може бути як покупець, так й продавець транспортного засобу ( юридична чи фізична особа під час купівлі-продажу, міни, дарування легкового автомобіля).

Як зазначено у частині 2 статті 6 Закону №400 Кабінету Міністрів України протягом двох тижнів після дня опублікування Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» прийняти рішення, спрямовані на виконання цього Закону, та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

На усунення спірних питань при сплаті збору на обов’язкове державне пенсійне страхування 03.11.1998 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова «Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» №1740.

Пунктом 12 даного Порядку передбачено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом: купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством); міни; дарування (безоплатної передачі); успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля за законом); з інших підстав, передбачених законодавством.

Відповідно до п.13 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій, визначених пунктом 12 цього Порядку, сплачується у розмірі трьох відсотків вартості легкового автомобіля, визначеної відповідно до договорів купівлі-продажу, довідок-рахунків торгівельних організацій, договорів міни, довідок органів митної служби, актів експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість.

Органи Державтоінспекції здійснюють реєстрацію легкових автомобілів лише за умови сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується документом про сплату цього збору (пункт 14 Порядку).

З аналізу вказаних вище нормативних актів вбачається, що Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій був прийнятий Кабінетом Міністрів України саме на виконання Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» та направлений виключно на врегулювання питань зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, в тому числі при відчуженні (купівлі, продажу, міни) легкових автомобілів.

Позивач посилається на роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в постанові від 1 листопада 1996 року N 9 (пункт 5) де зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Проте суд не погоджується із зазначеним позивачем, оскільки відсутня суперечність між пунктом 12 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» від 03.11.1999 №1740 та пунктом 7 статті 1 Закону №400.

На підставі наведеного суд робить висновок про помилковість висновку позивача, що він не є платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування під час відчуження легкового автомобіля, а тому визнає безпідставними вимоги про повернення сплачених коштів.

Крім того, слід зазначити, що згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 КАС України адміністративний позов - це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Згідно зі статтею 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статті 6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи в адміністративному суді будь-якої інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 сплатив 2772,50грн. на рахунок державного бюджету м. Євпаторія, як сбір до ПФУ, отримувачем яких є ГУ ДКУ України в АР Крим, відповідно до квитанції від 31.01.12р.

З пояснень позивача вбачається, що з питанням про повернення безпідставно сплачених коштів у рахунок збору на обов’язкове державне пенсійне страхування до відповідача він не звертався.

Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у пункті 15 передбачено, що суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів сплачуються платниками цього збору на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в управліннях Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, за місцем реєстрації легкового автомобіля.

Відповідно до пункту 3 «Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 №226 (у редакції наказу Державного казначейства України від 29.05.2008 №181), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2002 за №1000/7288 (далі – Порядок №226), повернення платежів здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Державного казначейства України, вказані у поданні або заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, що не мають рахунків у банках, може здійснюватись у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, вказані у поданні або заяві платника (його довіреної особи).

Згідно з абзацу 1 пункту .5 глави 1 Порядку №226 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання надається до органу Державного казначейства України за формою, передбаченою відповідними спільними нормативно-правовими актами Державного казначейства України та органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи, за підписом керівника установи або його заступників відповідно до їх компетенції з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування (П. І. Б.) платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ або реєстраційного номера облікової картки платника податків з ДРФО, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), суми платежу, що підлягає поверненню, дати та номера розрахункового документа, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Відповідно до абзацу 2 пункту 5 глави 1 Порядку №226 подання в довільній формі надається платником до органу Державного казначейства України разом із його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), який підтверджує перерахування коштів до бюджету.

Як зазначено в абзацу 3 пункту 5 глави 1 Порядку №226, заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Державного казначейства України, складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування (П. І. Б.) платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ, реєстраційного номера облікової картки платника податків з ДРФО, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), адреси та номера контактного телефону, суми платежу, що підлягає поверненню, способу перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів або готівкою шляхом оформлення чека чи поштовим переказом на адресу, визначену в цій заяві.

В абзаці 4 пункту 5 глави 1 Порядку №226 зазначено, що при поверненні коштів готівкою платник може в заяві визначити довірену особу для отримання коштів. У такому випадку до заяви платника додається копія довіреності на отримання коштів довіреною особою, завірена в установленому порядку, та копія паспорта довіреної особи.

Згідно матеріалів справи позивачем не дотримана процедура, передбачена Порядком №226.

При вирішенні спору суд керується положеннями статті 19 Конституції України, якими визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у правовідносини зі сплати ОСОБА_1 збору на обов’язкове державне пенсійне страхування при реєстрації легкового автомобіля в органах ДАІ не вступали, а тому її прав або інтересів своїми рішеннями, діями (бездіяльністю)не порушували.

Стаття 71 КАС України передбачає обов’язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У зв’язку з чим суд відмовляє у задоволені позову у повному обсягу.

Під час судового засідання, яке відбулось 05.03.12р., були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 12.03.12р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі проголошення відповідно до ст. 160 КАС України вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні , або, у разі проголошення постанови у відсутності особи, яка бере участь у справі – з дня отримання нею копії постанови).

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Суддя Котарева Г.М.

(с) http://reyestr.court.gov.ua

 

суд проигран, подали апелляцию в Севастополь... Пока ждём ответ.

 

 

Меня конкретно зацепила фраза:

На підставі наведеного суд робить висновок, що статтею 1 у пункті 7 Закону №400 не визначений конкретний платник збору, що надає можливість стверджувати, що зазначеним платником може бути як покупець, так й продавець транспортного засобу ( юридична чи фізична особа під час купівлі-продажу, міни, дарування легкового автомобіля).

Як зазначено у частині 2 статті 6 Закону №400 Кабінету Міністрів України протягом двох тижнів після дня опублікування Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» прийняти рішення, спрямовані на виконання цього Закону, та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

На усунення спірних питань при сплаті збору на обов’язкове державне пенсійне страхування 03.11.1998 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова «Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» №1740.

 

Дальше читать не стал, так как уже нарушены нормы процессуального права, и приведена неправдивая информация.

Пункт 7 Статьи 1 в Законе 400 звучит дословно:

7) юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових

автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються

інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність

спадкоємцям за законом; { Статтю 1 доповнено пунктом 7 згідно із

Законом N 208-XIV ( 208-14 ) від 22.10.98 - ...

 

ПРИ ЭТОМ ИМЕННО ЭТА ФРАЗА УКАЗАНА ВО ВСЕХ РЕДАКЦИЯХ ЗАКОНА 208-XIV (который вносит эту статью) НАЧИНАЯ С 22.10.1998 и по сей день.

 

Теперь, что касается КАС Украины:

Стаття 9. Законність

 

1. Суд при вирішенні справи керується принципом законності,

відповідно до якого:

 

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції

( 254к/96-ВР ) та законів України, а також міжнародних договорів,

згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

 

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті

відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб,

передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України.

{ Офіційне тлумачення положення пункту 2 частини першої статті 9

див. в Рішенні Конституційного Суду N 3-рп/2012 ( v003p710-12 )

від 25.01.2012 }

{ Частина перша статті 9 в редакції Закону N 2453-VI ( 2453-17 )

від 07.07.2010 }

 

4. У разі невідповідності нормативно-правового акта

Конституції України ( 254к/96-ВР ), закону України, міжнародному

договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою

України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт,

який має вищу юридичну силу.

 

5. У разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи

щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції

України ( 254к/96-ВР ), вирішення питання про конституційність

якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд

звертається до Верховного Суду України для вирішення питання

стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо

конституційності закону чи іншого правового акта.

То есть если ПКМУ 1740 не соответствует Закону 400 и Конституции - эта ПКМУ даже не рассматривается в суде.

Если у Суда первой инстанци возникли сомнения относительно правильности понимания ими (судом в одном лице) пункта 7 статьи 1 Закона 400 , суд обязан был через ВСУ обратиться к КСУ за разьяснениями, а не цеплять себе НИМБ.

 

Окружной суд нарушил нормы процессуального права и статьи 147 и 150 Конституции Украины, где, в своём Решении (по делу №2а-1564/12/0170/12) попытался выполнить ИСКЛЮЧИТЕЛЬНЫЕ обязанности Конституционного Суда Украины.

Вот так, Суддя Котарева Г.М., как вы нелепо выглядите, когда ваша личная жизнь переплетается с обязанностями перед народом.

Читай закон, rtfm.gif, бестолковая!!!

Edited by ЗАРАЗА

Share this post


Link to post
Share on other sites

Пок­упа­тел­ей авто хотят снова "раздеть"

 

Украинская власть всеми правдами и неправдами пытается улучшить ситуацию с наполнением бюджета. И на сей раз стало перед выбором - кого заставить платить сбор при покупке машины.

 

Вчера в Верховной Раде зарегистрировали правительственный законопроект, который должен разъяснить, кто же должен платить в ПФ - продавец или покупатель. На первый взгляд может показаться, что надо всего лишь заглянуть в Закон. Но нет. что 3% в ПФ при постановке машины на учет платит тот, кто приобретает машину. Об этом говорится в Законе Украины «Про сбор на обязательное государственное пенсионное страхование». Однако этот же документ предполагает, что сбор на обязательное пенсионное страхование платят физические и юридические лица «при отчуждении легковых автомобилей». Получается, что платить вроде бы надо продавцу.

 

В ближайшее время депутаты в этом разберутся и определять, кто же должен платить в ПФ.

 

© http://autovisio.com.ua

Share this post


Link to post
Share on other sites

Пок­упа­тел­ей авто хотят снова "раздеть"

...что 3% в ПФ при постановке машины на учет платит тот, кто приобретает машину. Об этом говорится в Законе Украины «Про сбор на обязательное государственное пенсионное страхование». Однако этот же документ предполагает, что сбор на обязательное пенсионное страхование платят физические и юридические лица «при отчуждении легковых автомобилей». Получается, что платить вроде бы надо продавцу.

 

В ближайшее время депутаты в этом разберутся и определять, кто же должен платить в ПФ.

...

 

Заглянул в Закон: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/400/97-вр

 

7) юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових

автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються

інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність

спадкоємцям за законом; { Статтю 1 доповнено пунктом 7 згідно із

Законом N 208-XIV ( 208-14 ) від 22.10.98 - дію продовжено до

01.01.2002 згідно із Законом N 2120-III ( 2120-14 ) від

07.12.2000, дію продовжено до 1 січня 2003 року згідно із Законом

N 2905-III ( 2905-14 ) від 20.12.2001, дію продовжено до 1 січня

2004 року згідно із Законом N 380-IV ( 380-15 ) від 26.12.2002,

дію продовжено до 1 січня 2005 року згідно із Законом N 1344-IV

( 1344-15 ) від 27.11.2003, дію продовжено до 1 січня 2006 року

згідно із Законами N 2285-IV ( 2285-15 ) від 23.12.2004, N 2505-IV

( 2505-15 ) від 25.03.2005, дію продовжено до 1 січня 2007 року

згідно із Законом N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005, дію

продовжено до 1 січня 2008 року згідно із Законом N 489-V

( 489-16 ) від 19.12.2006 }

С 01.01.2008 данная норма не действует.

 

Суб'єкти підприємницької діяльності, які застосовують

спрощений режим оподаткування (єдиний податок, фіксований податок

та фіксований сільськогосподарський податок), та юридичні і

фізичні особи, що розташовані (проживають) у зонах гарантованого

добровільного відселення та посиленого радіоекологічного контролю,

сплачують збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при

здійсненні торгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручок),

платини і дорогоцінного каміння, при відчуженні легкових

автомобілів, з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, з

надання послуг стільникового рухомого зв'язку на загальних

підставах. { Статтю 1 доповнено частиною другою згідно із Законами

N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 - зміну визнано

неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду

N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008, N 309-VI ( 309-17 )

від 03.06.2008; із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-VI

( 2921-17 ) від 13.01.2011 }

И тут при отчуждении.

 

8) для платників збору, визначених пунктом 7 статті 1 цього

Закону, - 3 відсотки від об'єкта оподаткування, визначеного

пунктом 6 статті 2 цього Закону; { Статтю 4 доповнено пунктом

згідно із Законом N 208-XIV ( 208-14 ) від 22.10.98 - дію

продовжено до 01.01.2002 згідно із Законом N 2120-III ( 2120-14 )

від 07.12.2000, дію продовжено до 1 січня 2003 року згідно із

Законом N 2905-III ( 2905-14 ) від 20.12.2001, дію продовжено до 1

січня 2004 року згідно із Законом N 380-IV ( 380-15 ) від

26.12.2002, дію продовжено до 1 січня 2005 року згідно із Законом

N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003, дію продовжено до 1 січня

2006 року згідно із Законами N 2285-IV ( 2285-15 ) від 23.12.2004,

N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005, дію продовжено до 1 січня

2007 року згідно із Законом N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005,

дію продовжено до 1 січня 2008 року згідно із Законом N 489-V

( 489-16 ) від 19.12.2006 }

И тут только до 1 января 2008 года

 

Мне вот интересно, а при чём тут этот вопрос сейчас?, ведь с 01.01.2008 эти нормы не действуют...

Или у нас ПФУ собирает мзду не зависимо от законов?

Share this post


Link to post
Share on other sites

Заглянул в Закон: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/400/97-вр

С 01.01.2008 данная норма не действует.

И тут при отчуждении.

И тут только до 1 января 2008 года

 

Мне вот интересно, а при чём тут этот вопрос сейчас?, ведь с 01.01.2008 эти нормы не действуют...

Или у нас ПФУ собирает мзду не зависимо от законов?

скорее всего ПФ исходит из Закона о бюджете на 2012 год, нашел там только вот этот абзац по теме:

Стаття 4. Установити, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2012 рік у частині доходів є:

9) збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, що відповідно до закону сплачуються при торгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння та при відчуженні легкових автомобілів, з операцій придбавання (купівліпродажу) нерухомого майна, з користування та надання послуг стільникового рухомого зв'язку (додаткові збори на виплату пенсій) у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

 

такая же фраза и в Законе о бюджете на 2011 год была - в первом посте данной темы в первой же цитате об этом говорится.

Share this post


Link to post
Share on other sites

и ещё в дополнение недавнее решение одного из судов

 

Таким чином, позивач сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при відчуженні легкового автомобілю з підстав, передбачених чинним законодавством України, а тому вимоги про стягнення цього збору не підлягають задоволенню.

 

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що Закон України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування»та «Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій»по-різному врегульовують одне й те саме питання, з огляду на наступне.

 

В наступний час в України на рівні закону немає чіткого визначення поняття терміну «відчуження».

 

На рівні підзаконних нормативних актів («Порядок відчуження об'єктів державної власності», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 червня 2007 року №803, «Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затверджена наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року №20/5, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 року за №283/8882) під терміном «відчуження»розуміють передачу права власності на майно юридичним чи фізичним особам за певними процедурами та у визначений спосіб.

 

Керуючись статтею 3 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування»Кабінет Міністрів України термін «відчуження»потрактував як процес купівлі-продажу та визначив, що платником цього збору є саме покупець.

 

Загальновідомо, що система елементів правового механізму збору становить сукупність основних і додаткових елементів, які відповідно визначають сутність характеристики збору та деталізують специфіку цього платежу. До основних елементів правового механізму збору належать: платник збору; обєкт оподаткування; ставка збору. До додаткових елементів правового механізму збору, зокрема, належать методи, терміни та способи сплати збору (порядок сплати збору).

 

Як зазначалося раніше, Законом України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування»визначені платники збору, обєкт оподаткування та ставка збору (статті 1,2,4).

 

Методи, терміни та способи сплати збору визначені статтею 3 цього Закону, відповідно до якої збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України.

 

Згідно пункту 1 Порядку №1740, останній регулює питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

 

Таким чином, не існує суперечності між Законом України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування»і «Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій»в питанні врегулювання правового механізму збору на обовязкове пенсійне страхування. Навпаки, закон та підзаконний акт доповнюють один одного, оскільки законом визначені основні елементи правового механізму збору (платники збору; обєкт оподаткування; ставка збору), а постановою - додаткові елементи правового механізму збору (порядок сплати збору). При чому Кабінет Міністрів України видав постанову, якою затверджений Порядок №1740, на основі та на виконання Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування»(стаття 3).

 

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

 

Доказів, які б спростували доводи відповідача, позивач суду не надав, а отже позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

 

(с) Справа № 1519/2а - 6718/11 16 лютого 2012 року Малиновський районний суд м. Одеси

 

и точно такой же ответ был в Постанове Донецкого Окружного Административного суда от 23 грудня 2011 р. справа № 2а/0570/21843/2011

Edited by DVN

Share this post


Link to post
Share on other sites

а вот ещё одно, очень интересное и подробно расписанное решение суда:

Пунктом 7 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року N 400/97-ВР (далі Закон № 400/97-ВР), в редакції станом на час спірних правовідносин, визначено виключний перелік осіб - платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, серед яких юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.

 

Отже, відповідно до цього Закону обов'язок зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування покладається на фізичну особу лише у випадку відчуження, а не при купівлі (придбанні) автомобіля.

 

Проте, відповідно до пункту 12 «Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством).

 

Відповідно до п. 15 цього ж Порядку суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів сплачується платниками цього збору на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкритті в Управліннях державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, за місцем реєстрації легкового автомобіля.

 

У роз'ясненні Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в постанові від 1 листопада 1996 року N 9 (пункт 5) зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини

 

Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

 

Таким чином, пункт 12 Порядку суперечить вимогам пункту 7 статті 1 Закону № 400/97-ВР, та по-різному врегульовують одне й те саме питання, виходячи з вимог частини 4 статті 9 КАС України та постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року N 9, суд вважає, що у спірних правовідносинах застосуванню підлягає пункт 7 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

 

Така ж, правова позиція викладена у рішенні Вищого адміністративного суду України від 23.03.2010 року у справі № К-22354/07 та у рішенні Верховного Суду України від 17.06.2008 року у справі за позовом фізичної особи до Управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі про повернення безпідставно стягнутого збору на обов'язкове пенсійне страхування.

 

Крім того, суд зазначає, що Порядок регулює питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (п. 1 Порядку).

 

Таким чином, дія вказаного Порядку розповсюджується на правовідносини, які виникають при здійсненні окремих видів господарських операцій.

 

Поняття господарської операцій визначено ч .1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

 

Під господарською операцією слід розуміти дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. В свою чергу, відповідно до зазначеної вище норми активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому; зобов'язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди; економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів.

 

Виходячи з системного аналізу норм Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Господарського кодексу України суд приходить до висновку, що обов'язковою ознакою господарської операції є здійснення її саме суб'єктом господарювання при здійсненні ним своєї господарської діяльності.

 

В свою чергу, придбання позивачем за договором купівлі-продажу легкового автомобіля не є господарською операцією, оскільки вказаний договір є цивільно-правовою угодою між фізичною та юридичною особами, та не підпадає під предмет регулювання Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року N 1740.

 

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку із придбанням автомобіля у розмірі 3921,00 грн. на користь позивача з Державного бюджету України підлягають задоволенню.

 

(с) Постанова Донецкого Окружного Административного суда 22 травня 2012 р. Справа № 2а/0570/5258/2012

Share this post


Link to post
Share on other sites

появилось пару печальных...для автовладельцев...новостей..

 

Автомобилистов заставили спасать Пенсионный фонд

24-06-2012

 

Отныне при покупке автомобиля владелец обязан уплатить в Государственный пенсионный фонд 3%-й налог от его стоимости. Президент Украины Виктор Янукович подписал закон №4911-VI «О внесении изменений в статью 1 Закона Украины «О сборе на обязательное государственное пенсионное страхование», сообщили «Комментариям» в пресс-службе главы государства.

 

Законом устанавливается, что плательщиками сбора на обязательное государственное пенсионное страхование являются предприятия, учреждения и организации, а также физические лица, приобретающие право собственности на легковые автомобили, кроме случаев обеспечения автомобилями инвалидов согласно законодательству и наследования легковых автомобилей по закону. Таким образом, 3% налога в Пенсионный фонд будет платить исключительно конечный покупатель, а не продавец. Закон вступит в силу со дня, следующего за днём его опубликования.

 

Как сообщали «Комментарии», ранее Президент Украины Виктор Янукович поручил премьер-министру, а также Минсоцполитики и МВД до июня текущего года внести на рассмотрение Верховной рады законопроект о внесении изменений к Закону Украины об отмене уплаты пенсионного сбора (3%) при отчуждении транспортных средств и внедрении компенсационного механизма наполнения Пенсионного фонда.

 

(с) http://www.kremenchug.ua

 

 

Янукович подписал закон, обязывающий покупателей авто платить 3% в ПФ

25-06-2012

 

1340603747_1340518341_auto_pension.jpg

 

Законом определено, что плательщиками сбора на обязательное государственное пенсионное страхование являются предприятия, учреждения и организации, а также физические лица, приобретающие право собственности на легковые автомобили, кроме случаев обеспечения автомобилями инвалидов согласно законодательству и наследование легковых автомобилей по закону.

 

Таким образом, 3% налога в Пенсионный фонд будет платить исключительно конечный покупатель, а не продавец. Закон вступит в силу со дня, следующего за днем его опубликования.

 

Также закон уточняет, что уплата сбора на обязательное государственное пенсионное страхование осуществляется при приобретении права собственности на легковые автомобили. Документ также определяет недвижимые имущество для уплаты сбора на обязательное государственное пенсионное страхование объект, который подпадает под определение основных средств и других необоротных активов, согласно с Налоговым кодексом Украины.

 

1340603771_1339264600.jpg

 

Напомним, парламент принял данный закон на своем заседании 7 июня с.г.

 

По мнению генерального директора Всеукраинской ассоциации автоимпортеров и дилеров Олега Назаренко, сейчас государству сложно проконтролировать факт уплаты продавцом сбор в Пенсионный фонд. "С покупателем в этом плане проще - ведь для постановки автомобиля на учет необходима справка об отчислении 3% налога в Пенсионный фонд", - уточнил он. По его словам, в прошлом году Пенсионный фонд получил лишь пятую часть от суммы, которую мог бы получать от таких выплат.

 

Ранее вице-премьер-министр - министр социальной политики Сергей Тигипко сообщил, что в прошлом году в Пенсионный фонд от уплаты налога при покупке нового авто поступило 1,2 млрд грн. "Эта норма, про уплату процента за покупку автомобиля, может вызывать сомнения, но она сегодня нам дает - в Пенсионный фонд за 2011 г. 1 млрд 200 млн грн. Мы бы с удовольствием отказались от этой нормы, чтобы упростить процедуру купли-продажи, сейчас ищем варианты. Пока что мы не можем отказаться от такой доходной статьи бюджета ПФУ, хотя есть разные предложения, обсуждается возможность, чтобы при растаможивании авто, компании сразу выплачивали этот процент, но решения пока нет", - заявил Тигипко.

 

(с) http://m2motors.com.ua

 

вот только упоминаемого Закона я не нашёл на zakon.rada.gov.ua, равно как и "свежих" дополнений к уже существующему Закону. И это при том, что новый Закон принят якобы аж 07-06-2012.

 

Далее....

смешно выглядят слова:

По мнению генерального директора Всеукраинской ассоциации автоимпортеров и дилеров Олега Назаренко, сейчас государству сложно проконтролировать факт уплаты продавцом сбор в Пенсионный фонд. "С покупателем в этом плане проще - ведь для постановки автомобиля на учет необходима справка об отчислении 3% налога в Пенсионный фонд", - уточнил он. По его словам, в прошлом году Пенсионный фонд получил лишь пятую часть от суммы, которую мог бы получать от таких выплат.

и

Ранее вице-премьер-министр - министр социальной политики Сергей Тигипко сообщил, что в прошлом году в Пенсионный фонд от уплаты налога при покупке нового авто поступило 1,2 млрд грн. "Эта норма, про уплату процента за покупку автомобиля, может вызывать сомнения, но она сегодня нам дает - в Пенсионный фонд за 2011 г. 1 млрд 200 млн грн. Мы бы с удовольствием отказались от этой нормы, чтобы упростить процедуру купли-продажи, сейчас ищем варианты. Пока что мы не можем отказаться от такой доходной статьи бюджета ПФУ, хотя есть разные предложения, обсуждается возможность, чтобы при растаможивании авто, компании сразу выплачивали этот процент, но решения пока нет", - заявил Тигипко.

1) сразу видно кто лоббирует эти Законы - автосалоны, автодиллеры, автоимпортёры и т.п. Что значит государству сложно контролировать уплату налога?! БРЕДДД...Автоимпортёр покупает 10-50-100 авто, он продаёт 10-50-100 авто и с каждого авто платит НДС и сразу же взимать с него 3%. ЧТО СЛОЖНОГО ТО? Он гречкой что ли поштучно торгуют, где реально сложно подсчитать количество гречинок?! Вообще народ за дебилов держат.

2) Тигипко тоже клоун - мы ищём возможности при растаможке взимать %.... Ну так берите и взимайте. Взимайте его при продаже авто в салоне с автосалона, договора же не в подвале заключаются, суммы тоже официально проходят по банкам. Какие сложности то?! Всё навиду....что тут сложного в контроле за всем этим?

Share this post


Link to post
Share on other sites

А у нас новая социальная политика... Сейчас дырявый ПФ будут наполнять с любых источников...

Share this post


Link to post
Share on other sites

Create an account or sign in to comment

You need to be a member in order to leave a comment

Create an account

Sign up for a new account in our community. It's easy!

Register a new account

Sign in

Already have an account? Sign in here.

Sign In Now
Sign in to follow this  

×